Герца
ГЕ́РЦА — місто Чернівецької області, райцентр. Знаходиться на р. Герцушка (притока Пруту, бас. Дунаю), за 8 км від залізнич. ст. Новоселиця та за 35 км від обл. центру. Площа 3,6 км2. Насел. 2068 осіб (2001, складає 87,6 % до 1989), переважно румуни. Корисні копалини: глина та суглинки. Засн. на поч. 15 ст. на перехресті торг. шляхів, які з’єднували країни Центр. Європи з портами Дунай.-Чорномор. бас. і пн.-руськими князівствами. Уперше Г. згадується під 1437. До 1774 — у складі Молдав. князівства, 1774–1918 — під владою Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). Місто мало статус крайового центру Чернів. краю. 1834 Г. втратила свої адм. функції, залишаючись важл. торг. центром. Від 1864 — повіт. місто. У 1918 окупована Румунією. 1940 Г. в складі Пн. Буковини приєднана до УРСР. До 2-ї світової війни у місті проживало 8,45 тис. мешканців. Від 4 липня 1941 до 2 квітня 1944 Г. окупована румун. військами. 1940–62 та від 1991 — райцентр, 1962–91 — у складі Глибоц. р-ну. Осн. пром. підприємства: ВАТи — «Букурія» (кондитер. вироби), «Герцаїв. ф-ка “Прут”» (швейні вироби); АТ «Керамік», рай. друкарня. Виходить «Gazeta de Herţa». У місті — заг.-осв., муз. та художня школи, ліцей; поліклініка, центр. рай. лікарня, 2 аптеки; б-ка, Будинок культури; 2 ДЮСШ. Функціонує музей ім. Г. Асакі. Є відділ. 2-х банків. Серед худож. колективів широке визнання отримав нар. аматор. оркестр нар. інструментів «Герцаївський край» герцаїв. рай. Будинку культури, солісти якого М. Морару та І. Матвієвич — лауреати держ., міжнар. конкурсів та обл. премії ім. С. Воробкевича. У Г. — 4 реліг. громади, зокрема 1 — православна. Пам’ятки архітектури: Спиридонів. церква (1807) та будинок, в якому жив і творив румун. художник П. Верона. Серед археол. пам’яток — залишки поселень трипіл. культури (3 тис. до н. е.). Видатні уродженці: письменники В. Богря, Г. Асакі, кінооператор О. Андрусенко. Встановлено погруддя Г. Асакі, пам’ятний знак загиблим у 2-й світ. війні.