Герцаївський район

Визначення і загальна характеристика

ГЕРЦА́ЇВСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­ден­но-східній частині Чернівецької області, на правому березі р. Прут (притока Дунаю). На Пд. Сх. р-ну проходить держ. кордон з Румунією, протяжність якого 25 км. Утвор. 1940, ліквідовано 1962 (його тер. уві­йшла до складу Глибоц. р-ну), від­новлено 1991. Площа 0,32 тис. км². Насел. 32 247 осіб (2001, складає 109,3 % до 1989): румунів — 93 %, українців — 3,4 %, росіян — 1,6 %, ін. національностей — 2 %. У складі р-ну — м. Герца та 23 сільс. насел. пункти. Тер. р-ну належить до зони Укр. Карпат і Закарпа­т­тя і охоплює область Пере­дкарпа­т­тя. Поверх­ня пред­ставлена хвилясто-грядовим рельєфом з нахилом до р. Прут, широкими долинами та балками. Тер. р-ну протікають 3 річки, найбільша з них Прут. Корисні копалини: глина, су­глинки, пісок, гравій, 2 джерела мінерал. вод, придат. для лікува­н­ня шлунк. захворювань, типу «Тальської» та «Єсентуки-17». Заг. пл. орних земель 17,4 тис. га, лісів — 4512 га. Пл. водного дзеркала штуч. водо­ймищ 22 га. Осн. пром. під­приємства роз­таш. у райцентрі, с. Маморниця. У Г. р. вирощують зерн. культури, цукр. буряки, картоплю, овочі, за­ймаються від­годівлею великої рогатої худоби мʼясо-молоч. напряму. На тер. р-ну функціонують 4 с.-г. ТОВи, селян. спілка, с.-г. приватно-вироб. ко­оператив, дослідне госп-во, с.-г. ко­оператив. У р-ні — 32 заг.-осв. школи; центр. рай. лікарня, 1 дільнична лікарня, 3 амбулаторії, 14 фельдшер.-акушер. пунктів; 2 муз. школи, дит. художня школа, 22 б-ки, 23 Будинки культури і клуби; 2 ДЮСШ; 4 музеї; від­діл. 3-х банків; 2 парки від­починку. Виходить «Gazeta de Herţa». Серед турист. споруд — лижний парк (с. Горбова). Діє 43 реліг. громади, зокрема 28 — УПЦ КП. Від 1994 у с. Банчени діє Свято-Вознесенський чоловічий монастир УПЦ МП, який 2002 заснував у с. Молниця Будинок Великої сімʼї о. Михайла (настоятель монастиря), де нині виховується 130 дітей-сиріт та дітей, по­збавлених батьків. піклува­н­ня. При герцаїв. рай. Будинку культури функціонує нар. аматор. оркестр нар. інструментів «Герцаївський край»; при Будинку нар. творчості та до­зві­л­ля с. Горбова — нар. аматор. оркестр нар. інструментів «Долина Пруту», який ви­ступає разом з нар. аматор. хореогр. колективом «Алунелул» (лауреати обл., держ. та між­народних фестивалів у Румунії, Молдові, Польщі і Росії), та єдиний в Україні румуномов. нар. аматор. колектив (діє від 1960). Памʼятки архітектури: Воздвижен. церква (деревʼяна; 1561, с. Під­вальне), церква Різдва і дзвіниця (1646, с. Байраки), Михайлів. церква (1663, с. Петрашівка), Дмитрів. церква (18 ст., с. Буківка), Благовіщен. церква і дзвіниця (1757, с. Крупʼянське), Дмитрів. церква та дзвіниця (1757, с. Луковиця), Успен. церква (1794, с. Велика Буда), Архангел. церква (1796, с. Цурень), Успен. церква (18 ст., с. Могилівка), Дмитрів. церква (1811, с. Тернавка), Всесвят. церква (1818, с. Мала Буда), Дмитрів. церква (1831, с. Горбова). Памʼятки археології: кургани епохи бронзи (с. Годинівка і Мала Буда), городище ран­ньозаліз. віку (с. Горбова), курган. могильник доби енеоліту, поселе­н­ня культури праз. типу, городище трипіл., давньорус. культур, поселе­н­ня Луки-Райковец. та давньорус. культур (усі — с. Остриця). Серед видат. уродженців Г. р. — д-р екон. н. В. Вітвіцький (с. Горбова), пере­кладач, драматург, письмен­ник 19 ст. Г. Сіон (с. Маморниця), публіцист, журналіст С. Гочу (с. Молниця). Встановлено погру­д­дя письмен­ника В. Богрі (с. Тернавка), молдав. князя Штефана Великого (с. Остриця), памʼятну плиту Г. Сіону (с. Радго­співка), 3 памʼятники воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни (м. Герца, с. Маморниця та Остриця).

Ж. В. Пашкану, Д. В. Гребенча

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю