Герцен Іван Генріхович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Герцен Іван Генріхович

ГЕ́РЦЕН Іван Генріхович (20. 08(02. 09). 1917, с. Золотарівка, нині Ставроп. краю, РФ – 18. 04. 1999, Одеса) – ортопед-травматолог. Батько Г. Герцена. Д-р мед. н. (1959), проф. (1960). Засл. діяч н. УРСР (1981). Держ. нагороди СРСР. Закін. Військ.-мед. академію в Ленінграді (нині С.-Петербург, 1941). Під час 2-ї світ. війни – військ. лікар; від 1944 – у Свердлов. НДІ відновлюв. хірургії, ортопедії і травматології (нині Єкатеринбург, РФ): ст. н. с., від 1953 – кер. клініки; 1960–88 – зав., від 1988 – проф. каф. травматології і ортопедії, одночасно 1963–65 – проректор з наук. роботи Одес. мед. ін-ту. Кер. першого в Україні навч.-наук.-практич. об’єдн. з травматології (від 1988). Досліджував проблеми порівнял. анатомії суглобів, лікування переломів, регенерації кістк. тканини та її реакції на метал.

Пр.: Ортопедо-травматологическая аппаратура и инструментарий. Свердловск, 1949 (співавт.); Руководство по ортопедо-травматологической аппаратуре. Свердловск, 1958; Остеосинтез интрамедуллярным металлическим стержнем. Свердловск, 1960; Клинические аспекты репаративной регенерации кости. О., 1982; Профилактика и лечение гнойничковых осложнений микротравм кисти у рабочих рыбодобывающей и рыбообрабатывающей промышленности: Метод. рекомендации. О., 1985 (співавт.).

Літ.: Биогр. словарь профессоров ОМУ.

С. П. Білоконенко

Стаття оновлена: 2006