Краснопавлівка - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Краснопавлівка

КРАСНОПА́ВЛІВКА – селище міського типу Лозівського району Харківської облас­ті. Краснопавлів. селищ. раді під­­порядк. села Браїлівка та Миронівка. Знаходиться за 3 км від р. Орілька (притока Орелі, бас. Дніпра), за 120 км від обл. центру та за 30 км від райцентру. Пл. 4,06 км2 . Насел. 7784 особи (2001, складає 90,1 % до 1989), переважно українці. Залізнична станція. Історія смт пов’язана з буд-вом Курсько-Харків.-Азов. залізниці (1868–69). У 1874 побл. с. Краснопавлівка (нині с-ще Ниж­ня Краснопавлівка) була за­­кладена станція. Згодом виникло невелике залізничне поселення, кількість жит. якого поступово зростала за рахунок переселен­ців з Курської та Полтав. губ. 1886 було 62 двори, мешкало 347 осіб, діяли церква та школа, відбувався щоріч. ярмарок. На той час К. – село Артел. волості Павлогр. пов. Катеринослав. губ. 1914 було 55 дворів, мешкало 370 осіб, 1917 – відповідно 80 і 570. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювала­ся. Жит. зазнали сталін. репресій. Від 12 жовтня 1941 до 15 ве­ресня 1943 (з перервою в лютому 1943) – під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світ. війни воювало 514 жит., з них 208 загинуло. У боях за визволення К. у вересні 1943 загинув Герой Рад. Союзу М. Азьов (тут і похов.). Від 1972 – смт. 1979 меш­­кало бл. 8,6 тис., 1989 – 8,6 тис., 1999 – 7,9 тис. осіб. Нині працюють комбінат хлібопродуктів, рай. комунал. тепловодоканалі­зац. підпр-во, вироб. упр. водо­провід. госп-ва «Дніпро» колектив. підпр-ва «Вода». Побл. К. – Краснопавлівське водосховище. У смт – заг.-осв. школа, ба­­гатопрофіл. ліцей, дитсадок; Бу­­динок культури «Дніпро», міський Будинок культури, 2 б-ки, Краснопавлівський народний краєзнавчий музей, муз. школа; лікарня. Діє Свято-Вознесен. церква (споруджена 1944). Вста­­новлено погруддя М. Азьова, 2 пам’ятники воїнам, які загинули під час 2-ї світ. війни, пам’ятні знаки жертвам голодомору 1932–33, до 10-річчя незалежності Ук­­раїни. Серед видат. уроджен­ців – математик, акад. РАН В. Садовський, біохімік Є. Макогоненко, агроном Л. Матюха, літературознавець О. Борзенко, педагог М. Васильєва; спортсмен (вільна боротьба) С. Прядун. Тут минули дит. роки мовознавця Г. Гнатюк.

Л. І. Водолаженко

Стаття оновлена: 2014