Герцюк Тарас Пахомович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Герцюк Тарас Пахомович

ГЕРЦЮ́К Тарас Пахомович (22. 10. 1919, с. Старі Кути, нині Косів. р-ну Івано-Фр. обл. – 30. 03. 1989, Чернівці) – майстер художнього оброблення дерева і металу. Засл. майстер нар. творчості УРСР (1965). Чл. СХУ (1977). Дипломи 1-го ступ. Всесоюз. та 2-го ступ. Всеукр. фестивалів самодіял. мист-ва (обидва – 1967). Учасник 2-ї світ. війни. Уряд. нагороди. Навч. у Косів. худож. школі В. Девдюка (1932– 35). Працював викл. (1947–49), дир. (1949–51) Чернів. ремісн. уч-ща № 5. Учасник респ. та всесоюз. виставок від 1960. Персон. – у Чернівцях (1995, посмертна). Виготовляв тарелі, барильця, скриньки, у яких орнам.-площинне гуцул. різьблення з його увагою до інкрустації різнокольор. деревом, металом, перламутром та бісером поєднано із рельєф. портрет. зображеннями; рад. символіка набула ознак традиц. геом. мотивів. Серед робіт – топірці, келихи, жін. прикраси з металу; портрети Леніна (1951, 1970), Т. Шевченка (1954, 1964); інкрустов. декор. тарелі «Радянська Україна» (1957), «Свято» (1967), «Жовтневий салют» (1977), «Частівниця» (1980), «Зірка» (1984); герб Чернівців. Автор кн. «Народження краси» (Уж., 1985). Вироби зберігаються у Чернів. худож. та краєзнав. музеях, музеях Києва.

Літ.: Тимофєєва О. З різцем у руках // НТЕ. 1967. № 2; Каталог виставки творів Тараса Герцюка. Чц., 1995.

І. Д. Гордіца

Стаття оновлена: 2006