Гершензон Сергій Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гершензон Сергій Михайлович

ГЕРШЕНЗО́Н Сергій Михайлович (29. 01 (11. 02). 1906, Москва – 07. 04. 1998, Київ) – фахівець у галузі молекулярної біології та генетики. Син Михайла, батько Злати Гершензонів. Д-р біол. н. (1942), проф. (1946). Акад. НАНУ (1976), Рос. АПН (1997). Держ. премії України в галузі н. і т. (1981, 1998). Герой Соц. Праці (1990). Держ. нагороди СРСР. Закiн. Моск. ун-т (1927). Працював у НДI зоологiї та на каф. генетики Моск. ун-ту (1930–35); в Iн-тi генетики АН СРСР (Москва, 1935– 37). У 1937–48, 1957–63 – зав. відділу генетики, 1948–57 – ст. н. с. Iн-ту зоологiї АН УРСР (Київ), водночас 1937–41, 1944– 48 – зав. каф. дарвінізму і генетики Київ. ун-ту; 1963–68 – заст. дир., зав. відділу вірусів тварин, 1968–73 – кер. сектору молекуляр. біології і генетики Ін-ту мікробіології та вірусології АН УРСР (Київ); 1973–86 – зав. відділу молекуляр. генетики Ін-ту молекуляр. біології і генетики АН УРСР (Київ); 1986–87 – зав. відділу молекуляр. генетики, 1987–98 – радник при дирекції Ін-ту фізіології рослин і генетики НАНУ (Київ). Вивчав генетику природ. популяцiй комах та ссавців у зв’язку з проблемами еволюцiї. Відкрив мутагенну дію екзоген. ДНК, встановив частоту та специфіку цього процесу, вивчив мутагенну роль вірусів та синтет. полінуклеотидів. Одержав перші експерим. дані про можливість зворот. передачі генет. інформації від РНК до ДНК. Вперше у світі експериментально відтворив самозбирання інфекц. вірусу з його окремих компонентів, а також вірусну трансдукцію одного з генів шовковичного шовкопряда, довівши можливість трансдукції у багатоклітин. організмів. 1948–57 під час гоніння на класичну біологію зазнав утисків як прихильник класич. генетики. Г. – ред.-консультант «БСЭ» та «УРЕ», а також низки наук.-популяр. фільмів (зокрема «Зірка Вавилова», 1984).

Пр.: Исследование возможности передачи генетической информации от РНК к ДНК при репродукции вирусов ядерного полиэдроза. К., 1971 (співавт.); Мутагенное действие ДНК и вирусов у дрозофилы. К., 1975 (співавт.); Основы современной генетики. К., 1979; 1983; Мутагенное действие природных и синтетических полинуклеотидов. К., 1990 (співавт.); Мутации. К., 1991.

Літ.: Труханов В. А. Первые опыты, связавшие ДНК с генетикой // ЦГ. 1991. Т. 25, № 2; Моргун В. В. Сергей Михайлович Гершензон // Там само; Гершензон С. М. Тропою генетики. К., 1992; Сергей Михайлович Гершензон. К., 1994; Малюта С. С., Александров Ю. Н. Жизнь, отданная науке // БК. 1998. Т. 14, № 4.

В. А. Труханов

Стаття оновлена: 2006