Гетит

ГЕТИ́Т  — мінерал класу оксидів і гідроксидів. Названий на честь нім. письменника й філософа-природознавця Й. Ґете. Синоніми: алхарит, ксантоседифет, мезабіт, оксамит. обманка, онегіт, піросидерит, руда залізна голчаста, гиленіт, фулоніт. α-FeOOH. Сингонія ромбічна. Колір жовтий, вохряно-жовтий, жовто-бурий, бурий. Блиск від алмаз. до блідого, в волокнистих різновидах — атласний, шовковистий. Напівпрозорий. Твердість 5,0– 5,5. Крихкий. Щільність 4,3. Спайність досконала по (010), чітка по (100). Форма виділення: кристали голчасті, стовбчасті, землисті, нитковидні, листуваті, порошкоподібні маси, зернисті, листуваті або радіально-променеві волокнисті агрегати; натічні і сталактитові виділення. Під паял. трубкою плавиться з утрудненням, чорніє і намагнічується. Розчиняється в соляній кислоті. Супутні мінерали: гематит, лімоніт, пірит, сидерит, лепідопрокит, псиломелан, магнетит, кварц, агат, кальцит. Родовища Г. відомі у Франції, Кубі, Росії (р-н Липецька і Тули, Урал) і Україні (у болот. середовищах Полісся, а також у гідротермал. низькотемператур. утвореннях рудних регіонів, зокрема й Керченському залізорудному басейні). Важливий компонент лімоніту, входить до складу болотної руди (бурі залізняки).

Завантажити статтю