Красноперекопський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Красноперекопський район

КРАСНОПЕРЕКО́ПСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у північній частині Автономної республіки Крим. Межує з землями Армян. міськради, Первомай., Роздольнен., Джанкой. р-нів АР Крим. Утвор. 1930 з центром у с. Ішунь. У 1920-х рр. насел. пункти сучас. К. р. входили до складу Джанкой. р-ну. Від 1938 – Красно-Перекоп. р-н, від 1964 – сучасна назва. Від жовтня 1941 до квітня 1944 – під нім.-фа­шист. окупацією. Під час 2-ї світ. війни відбувалися запеклі бої. 1944 на тер. К. р. загинуло 12 394 рад. воїни. Пл. 1,23 тис. км2 . Насел. 31 516 осіб (2001, складає 109,7 % до 1989): українців – 43,4 %, росіян – 33,2 %, крим. татар – 17,2 %, білорусів –­ 1,2 %, молдаван – 0,6 %, поляків – 0,3 %. Райцентр – місто обл. зна­чення Красноперекопськ. У скла­ді р-ну – 38 сільс. насел. пунктів. Лежить у межах Присиваської низовини. Поверхня – низовин­на плоска лесова рівнина, рельєф ускладнений озер. улогови­нами, сухими річищами, западинами. На Зх. р-н омивають Кар­­кінітська затока, Перекоп. і Чатирлиц. затоки Чорного моря, на Пн. – затока Сиваш Азов. моря. У центр. частині – група Перекопських озер, зокрема Айгульське, Кирлеуцьке, Кияцьке, Красне, Кругле, Старе, Чайка, Янгул – місця давнього розроблення солі. Води Сиваша насичені мінерал. солями: хлорис­того магнію, калію, брому та ін. Його дно вкриває потуж. шар в’язкого мулу, який використовують для лікув. цілей. Корис. сировиною є також мор. трава зостера (камка), яку видобувають на узбережжі Каркініт. затоки для мебл. пром-сті. На Пд. Зх. К. р. розташ. велике сухоріччя Криму Чатирлик (бас. Чор­­ного моря) з притокою Воронцовкою, у гирлі якої – ставки риб­­ниц. госп-ва. Проходить траса Північно-Кримського каналу. Переважають темно-каштан. со­­лонцюваті ґрунти, є також каштан., лучно-каштан., на прибереж. ділянках – солонці. На тер. К. р. – Каркінітський заказник заг.-держ. значення. Р-н пе­­ретинають автомагістраль Сімферополь–Херсон і залізнична лінія Джанкой–Херсон (залізнична ст. Воїнка). Пром-сть пред­ставлена переважно підпр-вами перероб. галузі (є рисовий з-д). С. госп-во спеціалізується на ви­рощуванні зерн. культур (35 169 га ріллі). Працю­ють 14 с.-г. підпр-в і 65 фермер. госп-в. У К. р. – 16 заг.-осв. шкіл, 18 дошкіл. закладів, ДЮСШ, центр дит. і юнац. творчості; 12 Будин­ків культури, 16 клубів, 29 б-к; 28 фельдшер.-акушер. пунк­тів, дільнична лікарня, 2 амбулаторії. П’ять колективів худож. самодіяльності мають звання «народний» і «зразковий». Виходить г. «Перекоп». Діють реліг. громади УПЦ МП, євангел. християн-баптистів, свідків Єго­ви, адвентистів сьомого дня. Побл. с. Вишнівка виявлено по­селення доби неоліту, міді, брон­зи, скіф. часу (знайдено унікал. кам’яну статую скіф. воїна), побл. с. Воїнка поселення доби неоліту, міді та бронзи, побл. с. Долинка – поселення доби неоліту, сармат. поховання, ран­­ньо­середньовіч. могильник, побл. с. Іллінка – поселення та кургани доби бронзи, побл. с. Ішунь – поселення доби неоліту, кургани доби міді та бронзи.

М. І. Музика

Стаття оновлена: 2014