Гижа Олександр Романович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гижа Олександр  Романович

ГИ́ЖА Олександр Романович (13. 09. 1936, с. Юзефівка, нині Йосипівка Козятин. р-ну Вінн. обл.) – письменник. Чл. НСПУ (1968). Закін. Київ. ун-т (1970). Працював у період. виданнях Києва, зокрема в ред. ж. «Україна» (1969–74), відп. секр. г. «Друг читача» (1974–76). Відтоді – на творчій роботі. Дебютував новелою «Дві склянки» у г. «Комсомольський прапор» (Івано-Франківськ, 1959). У новелах і повістях виявив увагу до внутр. світу людини, актуал. морал.-етич. колізій. Події 2-ї світ. війни осмислює у повістях «Гарячий сніг» (1970), «Невідомий плацдарм» (1981), «Гірська роса» (1987; усі – Київ) та низці новел. Кн. «Глибока межа» (К., 1987) містить однойм. роман, в якому Г. зобразив долю укр. селян в роки колективізації та 2-ї світ. війни, а також повість «Одна в бункері» (її продовження – повість «Чорні привиди опівдні», Х., 1986) про трагічні повоєнні події в Зх. Україні. Письменник тяжіє до відтворення соціально значущих та морал.-етич. (як в істор. романі «Облога Кармалюка», К., 1993) конфліктів у гостросюжет. оповіді. Провід. мотив любові та вболівання за свій народ. Добірки поезій Г. друкувалися у ж. «Київ» (1996, № 9–10; 2000, № 11–12). Здійснив переклад Біблії укр. мовою, опубл. лише частково («Євангелія від Івана: В 2 т.», Окленд; Белфаст, 2002). Окремі його твори перекладено рос., білорус., вірм., казах. та ін. мовами.

Тв.: Двісті метрів до сонця. К., 1967; Щербаті дні до середи. К., 1969; Крутий поворот. К., 1972; Знайомі з вересня. К., 1976; Човен для людей. К., 1977; Короткий полдень в январе. Москва, 1978; Покличте мене, дороги. К., 1978 (співавт.); Ніч літньої повені. К., 1979; Титан. К., 1979; Дорога. К., 1981; Житні плачі. К., 1987.

Літ.: Сивокінь Г. Визначеність таланту // Дніпро. 1970. № 9; Мороз Л. Може, ще заспіваємо разом... Олександрові Гижі – 60 // ЛУ. 1996, 21 листоп.

Л. З. Мороз

Стаття оновлена: 2006