Краснопєвцев Олександр Вікторович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Краснопєвцев Олександр Вікторович

КРАСНОПЄ́ВЦЕВ Олександр Вікторович (11. 06. 1955, Київ) – живописець. Закін. Київ. вище військ.-мор. політ. уч-ще (1976), Ризьку художню студію мист-в (1991; кер. В. Хва­­тов), Міжнар. ін-т менеджменту (Київ, 1995). Служив на Балтій. флоті (1976–93). Рятуючи життя призовників на підвод. човні, став інвалідом 2-ї групи: через декомпресію атрофувалися ру­­ки й ноги. Нагородж. орденом Червоної Зірки (1985). Учасник міських, всеукр., закордон. мист. виставок від 1992. Персон. – у Києві (2008, 2010–11). На твор. роботі. Голова арт-асоц. «Золота палітра» (Київ, від 2007). Створює переважно пейзажі та натюрморти у стилі неомодернізму. Для творчості К. характер­не сміливе використання яскра­вих фарб. Окремі полотна зберігаються у Музеї історії міста Києва, Ризькому музеї сучас. мист-ва.

Тв.: «Молитва» (1999), «Бузок» (2003; 2007), «Осінній ноктюрн» (2004; 2010), «Спогад» (2005), «Соняхи» (2006), «Кві­­туча полонина», «Старе місто. Андріївський узвіз» (обидва – 2008), «Натюрморт із мушлею (Пам’яті Д. Краснопєвцева)», «Осінь. Лавка» (обидва – 2009), «Дзвони», «Після шторму», «Над Дніпром», «Україночка» (усі – 2010–11).

Літ.: Олександр Краснопєвцев: «“Зо­лота палітра” відкрита для людей із зо­­лотими серцями» / Інтерв’ю узяв В. Кос­­кін // ДУ. 2008, 29 серп.; Давиденко В. Він бачив усі моря світу // Київ. 2009. № 11–12.

С. Г. Колесник

Статтю оновлено: 2014