Гирич Ігор Борисович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гирич Ігор Борисович

ГИ́РИЧ Ігор Борисович (23. 09. 1962, Київ) – історик. Канд. істор. н. (1995), чл.-кор. УВАН (1998). Закін. Київ. ун-т (1987). Від 1979 працював у ЦДІА (Київ); від 1989 – в Ін-ті укр. археографії та джерелознавства НАНУ (Київ): від 2002 – зав. відділу джерел 19 – поч. 20 ст. з історії України. У 1992–95 – гол. ред. часопису «Старожитності»; від 1996 – заст. гол. ред. ж. «Укр. історик», водночас – зав. ред. істор. літ-ри, 1999–2001 – в. о. гол. ред. вид-ва «Генеза»; 2001–02 – дир. вид-ва Львів. богослов. академії; 2002– 05 – в. о. гол. ред. вид-ва «Смолоскип». Досліджує архівну спадщину М. Грушевського. Наук. секр. редколегії видання його творів у 50-ти т.

Пр.: Листування М. Грушевського до О. Грушевського // УІ. 1991–92. Т. 110– 115; М. Грушевський і С. Єфремов на тлі суспільно-політичного життя кін. ХІХ – 20-х рр. ХХ ст. // Там само. 1996. Т. 128–131; Київська ідея і українська справа // Пам’ять століть. 1998. № 3; М. Грушевський і М. Василенко: До історії творчих контактів // Укр. археогр. щоріч. К., 1999. Т. 3/4; Видання україномовних епістолярних джерел кін. ХІХ – сер. ХХ ст.: Метод. рекомендації. К., 2000 (співавт.); Спадщина М. Грушевського і сьогодення // Архівознавство, археографія, джерелознавство. К., 2001. Вип. 4.

С. І. Білокінь

Стаття оновлена: 2006