ГІБРИ́Д (від лат. hibrida — помісь) — організм, що виникає в результаті схрещува­н­ня батьківських форм з різною спадковістю (генотипом), тобто внаслідок гібридизації. Роз­різняють Г. внутр.-видові (нащадки від схрещува­н­ня особин одного виду, від­мін­них за деякими ознаками) й від­далені (гол. чином між­видові та між­родові — нащадки від схрещува­н­ня особин, що належать до різних видів або родів). Іноді Г. мають високу плідність. Від­далені Г. пере­важно без­плідні, оскільки у більшості з них статеві клітини або неповноцін­ні за хромосом. набором, або взагалі не утворюються. Г. рослин широко використовуються на селекц.-дослід. станціях та в наук. закладах України, зокрема в Миронів. ін­ституті пшениці (с. Центральне Миронів. р-ну Київ. обл.), Селекц.-генет. ін­ституті — Нац. центрі насін­нє­знавства та сортови­вче­н­ня (Одеса).