Гідрогеологічне районування - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гідрогеологічне районування

ГІДРОГЕОЛОГІ́ЧНЕ РАЙОНУВА́ННЯ – метод аналізу та узагальнення матеріалів щодо підземних вод окремих регіонів Землі. Дозволяє охарактеризувати гідрогеол. умови знач. територій, виявити заг. закономірності розповсюдження та формування підзем. вод у межах цих територій, а також стати основою планування великомасштаб. гідрогеол. дослідж. для вирішення окремих приклад. задач. Більшість дослідників гол. критерієм районування вважають спільність гідрогеол. процесів. М. Ігнатович розуміє гідрогеол. р-н як тер. у межах геол. структури, що характеризується однорід. рисами водоносності і однотипністю гідрогеол. процесів, що формують режим (динаміку, запаси, хімізм підзем. вод). Б. Терлецький під Г. р. розуміє частину поверхні і надр Землі, що виділяється за панівним типом вод, який визначає тут найбільшу водоносність і шляхи розвитку нар. госп-ва, під типами вод – пластові води, які звичайно в р-ні представлені цілим комплексом горизонтів, тріщинні води (води тріщин окремостей і тектоніч. тріщин), води алювіал. потоків у відкладах річк. долин, води карсту тощо. Поява кожного виду вод у р-ні визначається геол. історією р-ну. В окремих р-нах одночасно може бути декілька типів вод (напр., пласт. і алювіал. або алювіальні, тріщинні і карстові одночасно), але виявлення пануючого значення того чи іншого типу вод для найбільшої водоносності р-ну звичайно не викликає ускладнень. Р-н у своєму істор. розвитку відрізняється єдністю геол. закономірностей, що являють собою специф. особливості процесу, який розвивається в ньому. Гідрогеол. процес характеризується притаман. йому специф. рисами розвитку і своїм простор. поширенням, визначає межі гідрогеол. р-ну.

В. Кирюхін і Н. Толстихін вважають, що гідрогеол. р-ни – це частини території, що характеризуються спільністю гідрогеол. умов. До осн. факторів Г. р. вони відносять фіз.-геогр., гідрогеол., геол. і нар.-госп. Останні визначають розміщення осн. водонос. горизонтів і тріщин. зон, що придатні для практич. використання в різних цілях, сан.-гідрогеол. районування і біологію та біохімію вод, округи охорони підзем. вод тощо.

Прийнявши за основу геоструктурні особливості тер. України, А. Бабинець узагальнив нові дані з геології і гідрогеології, уточнив ним же раніше розроблену схему Г. р. тер. України. (див. Табл.).

Літ.: Терлецкий Б. К. Основные принципы гидрогеологического картирования // Тр. первого всесоюз. гидрогеол. съезда. Ленинград; Москва, 1933. Сб. 8; Гидрогеология СССР. Т. 5. Украинская ССР. Москва, 1971; Бабинец А. Е., Боревский Б. В., Шестопалов В. М. и др. Формирование эксплуатационных ресурсов подземных вод платформенных структур Украины. К., 1979; Кирюхин В. А., Толстихин Н. И. Региональная гидрогеология. Москва, 1987; Гидрогеология Европы. Т. 1. Общая характеристика подземных вод. Москва, 1989; Огняник Н. С. Постоянно действующие гидрогеологические модели интенсивно осваиваемых территорий УССР. К., 1991.

М. С. Огняник

Стаття оновлена: 2006