Гідролізна промисловість - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гідролізна промисловість

ГІДРО́ЛІЗНА ПРОМИСЛО́ВІСТЬ – галузь промисловості, що об’єднує виробництва, які базуються на хімічному переробленні рослинних матеріалів шляхом каталітичного перетворення полісахаридів у моносахариди. З нехарч. рослин. сировини (відходів лісозаготівлі, лісопиляння, деревообробки, с. госп-ва) виробляють корм. дріжджі, етил. спирт, глюкозу, ксиліт, фурфурол, органічні кислоти, лігнін та ін. продукти. Велике госп. значення Г. п. зумовлене тим, що вона використовує величезні ресурси рослин. відходів для вироб-ва цінної продукції, на випуск якої в ін. галузях пром-сті витрачається значна кількість харч. і корм. продуктів (зерно, картопля, патока та ін.). Методом гідролізу з 1 т відходів сухої деревини (залежно від профілю вироб-ва) одержують 220 кг корм. білкових дріжджів, або 35 кг дріжджів і 175 л етил. спирту, або 105–110 кг дріжджів і 70–80 кг фурфуролу. В Україні до 2-ї світ. війни фурфурол виробляли на 3-х невеликих установках, що були створені при олійниц., шкір. та консерв. з-дах у Одесі і Криму. У післявоєн. період введено в дію Верхньодніпров. гідролізно-фурфуроловий з-д, цех для вироб-ва гідроліз. корм. дріжджів з нехарч. сировини на Білгород-Дністров. картон. ф-ці. 1965 збудовано найбільший в Україні Запоріз. гідролізно-дріжджовий з-д. До підпр-в цієї галузі належать і Вознесенський (Микол. обл.), Вінн., Слов’ян. (Донец. обл.) та Васильків. (Київ. обл.) дріжджові з-ди. Споруджуються Кіровогр. та Марганец. (Дніпроп. обл.) дріжджові з-ди.

Крім відходів деревини, сировиною для гідроліз. вироб-ва можуть бути стрижні качанів кукурудзи і соняшник. лушпиння, яких багато збирається щороку на калібрувал. та маслозаводах. Вміст полісахаридів у цих рослин. відходах сягає 70 %, що в 2–3 рази перевищує вміст сахарози у цукр. буряках чи крохмалю в картоплі і дорівнює кількості крохмалю в кукурудзяному зерні. При вироб-ві етил. спирту 1 т абсолютно сухої хвой. деревини замінює 0,6 т зерна чи 1,6 т картоплі. Вартість продукції гідролізу 1 м3 відходів лісопиляння у 2–3 рази більша від вартості 1 м3 товар. пиломатеріалів. Більша частина гідроліз. підпр-в кооперується з лісопил.-деревооброб. і целюлозо-паперовими та масло-жировими вироб-вами. Осн. хім.-технол. етапом гідроліз. вироб-в є гідроліз рослин. матеріалів. Це взаємодія полісахаридів рослин. сировини з водою при наявності каталізаторів – мінерал. кислот. Продуктами гідролізу є гідролізати – розчини моноз (пентоз і гексоз, зокрема глюкози), леткі речовини (органічні кислоти, спирти) та тверді залишки (гідроліз. лігнін). Вихід моноз сягає 90 % від кількості полісахаридів. Гідролізати піддають подальшому біохім. чи хім. переробленню залежно від профілю гідроліз. вироб-в та потріб. видів товар. продукції. Найбільш поширене біохім. перероблення гідролізатів для одержання білково-вітамін. речовин – корм. дріжджів. Біохім. шляхом (бродіння гексоз гідролізатів) одержують також один із важливих продуктів гідроліз. вироб-ва – етил. спирт. Харч. глюкозу і тех. ксилозу виробляють відповідно з гексоз. та пентоз. гідролізатів за допомогою очищення їх від мінерал. і органіч. домішок, випарювання та кристалізації. При хім. переробленні гідролізатів шляхом відновлення наявних у них моноз одержують багатоатомні спирти; із гексоз утворюються відповідні гексити (сорбіт, маніт, дульцит), а з пентоз – пентити (ксиліт, арабіт та ін.). Шляхом гідрогенолізу багатоатом. спиртів можна одержати гліцерин, пропіленгліколь і етиленгліколь; шляхом дегідратації пентоз – фурфурол. При дегідратації гексоз утворюється левулінова кислота. При гідролізі лігніну утворюються смоли і напівкокс, який піддають терміч. активації для одержання актив. газового і знебарвлюючого вугілля. При обробленні гідроліз. лігніну концентрованою сірчаною кислотою утворюється активне вугілля – колактивіт. При обробленні лугами лігнін розчиняється, а при подальшому підкисленні виділяється активов. лігнін (актив. наповнювач синтетич. каучуку). Гідроліз. лігнін використовують також як паливо.

А. В. Яцик

Стаття оновлена: 2006