Гідрометеорологічна служба України (ГМС України) - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гідрометеорологічна служба України (ГМС України)

ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІ́ЧНА СЛУ́ЖБА УКРАЇ́НИ (ГМС України) – система організацій, створених з метою проведення систематичних спостережень за станом атмосфери, водних та інших об’єктів, а також для забезпечення органів державної влади і управління всіх рівнів, галузей економіки, формувань ЗС і населення України гідрометеорологічною інформацією. Кер-во і упр. у сфері гідрометеорол. діяльності здійснює Держ. гідрометеорол. служба (Держгідромет). Орг-ції ГМС України – метод. центри системи гідрометеорол. спостережень і прогнозування, обл. центри з гідрометеорології, ін. гідрометеорол. центри, бюро та розгалужена система пунктів проведення спостережень за станом природ. довкілля, Укр. н.-д. гідрометеорол. ін-т (УкрНДГМІ). Ці орг-ції забезпечують даними про забруднення природ. довкілля, прогнозами погоди, гідрол. й агрометеорол. прогнозами, інформацією про клімат, гідрол. режим і агрометеорол. умови; попереджають про стихійні гідрометеорол. явища; здійснюють узагальнення і видання матеріалів спостережень і дослідж., ведення держ. галуз. архіву даних про стан природ. довкілля, орг-цію виготовлення та випробування приладів, обладнання гідрометеорол. призначення тощо. Основу системи спостережень складають метеорол., авіаметеорол., аерол., гідрол. мор., спеціалізовані агрометеорол., воднобаланс., селестокові, сніголавинні, озерні станції; річк., озерні, мор., метеорол. та агрометеорол. пости; пункти спостережень за забрудненням атмосфер. повітря, поверхн. та мор. вод, атмосфер. опадів і сніг. покриву, ґрунтів важкими металами та пестицидами, радіац. спостережень за забрудненням природ. довкілля (загалом – понад тисячі пунктів і створів спостережень).

Перші метеорол. спостереження в Україні були розпочаті 1771 в Києві, а перші гідрол. спостереження проведені на Дніпрі побл. с. Лоцманська Кам’янка ще наприкінці 17 ст. Наприкінці 18 ст. системат. спостереження за погодою, водним режимом Дніпра та станом довкілля побл. Києва почав проводити видатний укр. вчений і громад. діяч М. Берлінський. На поч. 19 ст. в Україні з’явилися аматор. метеорол. станції. Гідрогр. департамент заснував станції в мор. портах Миколаєва та Херсона. 1804 у Києві створ. гідрол. водомір. пост, 1836 у Луганську організовано першу метеорол. обсерваторію, наприкінці 19 ст. – Придніпров. мережу метеорол. станцій (нараховувала бл. 700 пунктів спостережень). До 1914 на тер. України майже в кожній губернії існували мережі метеорол. і гідрол. спостережень, які були зруйновані під час 1-ї світ. війни. У лютому 1918 Наркомзем України створив метеорол. відділ, який почав відновлювати мережу. 19 листопада 1921 на базі метеорол. секції С.-г. наук. ком-ту Наркомзему організовано єдину Держ. метеорол. службу України – Укрмет (кер. М. Данилевський). У грудні 1929 створ. Гідрометеорол. ком-т України, до складу якого увійшли всі метеорол. та гідрол. служби, що існували в Україні. 1940 створ. Упр. гідрометеорол. служби УРСР (УГМС УРСР), яке входило до складу Гол. упр. гідрометеорол. служби СРСР. Кер. УГМС УРСР був призначений Т. Богатир. Під час 2-ї світ. війни ГМС України входила до складу ЗС. ЇЇ мобіл. підрозділи на фронтах і в арміях забезпечували бойові операції необхідною гідрометеорол. інформацією і прогнозами. За успішне виконання покладених завдань багатьох укр. гідрометеорологів відзначено бойовими нагородами. Після 2-ї світ. війни найголовнішим завданням ГМС України було відновлення старих та відкриття нових станцій і постів. За успішне виконання цього завдання УГМС УРСР 1946 було присуджено Сталін. премію. Вивчення радіоактив. забруднення природ. середовища в Україні розпочато 1957. Тоді ж створ. мережу станцій спостережень і лаборатор. контролю. 1991 на базі УГМС УРСР організовано Держ. ком-т України з питань гідрометеорології, реорганіз. 2000 в Департамент ГМС і моніторингу Мін-ва екології та природ. ресурсів України. 2001 створ. Держ. гідрометеорол. службу Мін-ва охорони навколиш. природ. середовища України. 18 лютого 1999 ВР України прийняла Закон України «Про гідрометеорологічну діяльність», який є осн. документом, що регламентує діяльність та розвиток ГМС України; визначає заг. правові, екон., соц. та організац. засади провадження гідрометеорол. діяльності в Україні, правовий статус нац. гідрометеорол. служби та її працівників.

Держ. система гідрометеорол. спостережень – комплексна багаторівнева вимірюв.-інформ. система, призначена для проведення системат. спостережень за станом природ. довкілля. Вона складається із стаціонар. та пересув. пунктів і тех. засобів спостережень. На гідрометеорол. мережі спостережень експлуатується понад 22 тис. засобів вимірюв. техніки гідрометеорол. та аналіт. призначення, автоматиз. метеорол. авіац. станцій, метеорол. та аерол. радіолокаторів, станцій прийому супутник. інформації тощо. Система прийому, оброблення і передачі всіх видів інформації та прогнозування погод. умов базується на сучас. технологіях, з використанням програмно-апарат. комплексів, серверів зв’язку та баз даних.

ГМС України має експедиц. судна річк., озер. та мор. типів. Дані спостережень є основою для подальшого оброблення і аналізу з метою вивчення закономірностей процесів, що зумовлюють гідрометеорол. умови, стан природ. довкілля, прогнозування їх змін. З метою найповнішого задоволення потреб різних споживачів гідрометеорол. забезпечення проводиться на всіх рівнях системи нац. ГМС: гідрометеорол. станціями (рай. і місц. рівні); обл. центрами з гідрометеорології (обл. рівень); гідрометеорол. обсерваторіями та гідрометеорол. бюро (спеціаліз. забезпечення різних рівнів); Укр. гідрометцентром та Центр. геофіз. обсерваторією (для всієї тер. України); авіаметеорол. станціями та підпр-вом «Укр. авіаметеорол. центр» (спеціаліз. забезпечення авіації); Гідрометеорол. центром Чорного та Азов. морів (спеціаліз. мор. забезпечення). Щорічно орг-ції ГМС складають бл. 275 тис. прогнозів і попереджень (зокрема бл. 1,5 тис. оператив. інформацій та спец. доповідей), понад 7 тис. щоденних гідрометеорол. бюлетенів, бл. 1 тис. агрометеорол. бюлетенів, бл. 80 тис. метеорол. (зокрема 40 тис. спеціалізованих) та 100 тис. авіац. прогнозів, бл. 8 тис. гідрол. прогнозів, 1,8 тис. агрометеорол. прогнозів, бл. 5 тис. шторм. попереджень про небезпечні та стихійні гідрометеорол. явища. Серед гол. споживачів цієї інформації – цивіл. авіація, орг-ції паливно-енергет. комплексу, комунал. транспорт. госп-ва. Гол. метою метеорол. забезпечення авіації є підвищення безпеки та ефективності польотів повітр. суден над тер. України і на міжнар. авіалініях. Авіаметцентр і метеорол. станції постійно складають і уточнюють прогнози погоди майже для 40 аеродромів і майданчиків для приземлення літаків цивіл. авіації. Вони також готують попередження про небезпечні явища погоди на аеродромах, маршрутах і р-нах польотів. Щорічно авіац. метеорологи обслуговують бл. 60 тис. літаковильотів, з яких більше третини – на міжнар. трасах.

Великий обсяг гідрометеорол. інформації надається с.-г. підпр-вам різних форм власності, зокрема прогнози строків визрівання, врожайності та валового збору осн. с.-г. культур, прогнози стану озимих зерн. культур, багатоліт. трав, прогнози запасу вологи в ґрунті тощо. Україна є чл. Всесвіт. метеорол. орг-ції (ВМО) від 1948. У регіонал. опорну синоптичну мережу ВМО надають інформацію 37 станцій ГМС України, 30 станцій входять в регіонал. опорну клімат. мережу ВМО, 6 станцій – в глобал. систему спостережень за кліматом. ГМС України співпрацює з нац. ГМС РФ, Білорусі, Польщі, Словаччини, Молдови та ін. держав. ГМС України надає важливого значення налагодженню міжнар. співроб-ва з проблем дослідж. клімату, його коливань та можливих змін; бере активну участь у низці міжнар. проектів по лінії ВМО, ЮНЕСКО, МАГАТЕ, НАТО, ін. міжнар. орг-цій. Гол. наук. орг-цією в галузі гідрометеорології та базових спостережень за забрудненням природ. довкілля є УкрНДГМІ. Підготовку кадрів для ГМС України здійснюють Одес. екол. ун-т, Київ., Чернів. та ін. ун-ти, Харків. та Херсон. гідрометеорол. технікуми.

У різний час ГМС України очолювали М. Скрипник, М. Абашин, П. Шендрик, В. Лило, Д. Бурцев, В. Костін, Н. Токар та ін. Особливе місце в історії служби належить Т. Богатиреві, видат. організатору і кер., який понад 30 р. свого життя присвятив гідрометеорол. діяльності. В Україні створ. Музей його імені, експедиц. судно ГМС України названо на честь вченого «Тимофій Богатир». Нині ГМС України очолює В. Ліпінський.

Літ.: Гидрометеорологическая служба Украины за 50 лет Советской власти. Ленинград, 1970.

В. М. Ліпінський

Стаття оновлена: 2006