Волошин Ростислав Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Волошин Ростислав Павлович

ВОЛО́ШИН Ростислав Павлович (псевд.: Березюк, Горбенко, Левченко, Павленко, Чепіга; 03. 11. 1911, с. Озерняни, нині Дубнів. р-ну Рівнен. обл. – 22, за ін. даними – 27. 08. 1944, с. Нижні Гаї Дрогоб. р-ну Львів. обл.) – громадсько-політичний і військовий діяч, публіцист. Навч. у Львів. ун-ті (1932–36). Провідник Рівнен. округи ОУН (1933– 35), ідеол. референт Край. екзекутиви ОУН на пн.-зх. укр. землях (1935–37). Співред. підпіл. молодіж. г. «Юнак» (1935–37), ж. «Студентський вісник». Співпрацював з укр. виданнями, був чл. редколегій. Перебував у польс. тюрмах і концтаборі Береза Картузька, у більшов. (1939–41) та нім. (вересень 1941–42) в’язницях. Від липня 1941 – голова Обл. управи Рівнен. обл. Один з організаторів УПА, кер. відділу її Край. військ. штабу. 1942–44 – співорганізатор та комендант запілля УПА, заст. з організац. питань край. провідника ОУН Д. Клячківського. Від 1943 – чл. бюро Проводу ОУН. У листопаді 1943 – голова 1-ї Конф. поневол. народів Сх. Європи та Азії; у липні 1944 – голова Великого Збору УГВР, де обраний Ген. секр. внутр. справ. Полковник УПА (посмертно). Загинув у бою з рад. військами під час переходу фронту.

Літ.: Содоль П. Українська Повстанча Армія. 1943–49: Довід. Нью-Йорк, 1994; Парубій В. Волошин Ростислав // Укр. журналістика в іменах. Л., 1997. Вип. 4; Панченко О. Організація українських націоналістів за кордоном в контексті українського державотворення: Наук.-популяр. нарис. Гадяч, 2003.

В. Парубій

Стаття оновлена: 2006