Волошинович Олександр - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Волошинович Олександр

ВОЛОШИНО́ВИЧ Олександр (02. 02. 1881, с. Липовець, нині Польща – не раніше літа 1965, Братислава) – український громадський діяч у Словаччині. Дядько Б.-І. Антонича. Закін. юрид. ф-т Львів. ун-ту (1911). Був інтернов. у концентрац. таборі Талергоф (побл. м. Ґрац, нині Австрія; 1914–16). Один із кер. Рус. нар. ради у м. Сянок (Польща; кін. 1918). У складі делегації від Ради у січні 1919 в м. Кошиці (нині Словаччина) виступив у справі приєднання Лемківщини до Чехо-Словац. Респ., за що був засудж. польс. владою контумаційно до смерт. кари і залишив Польщу. Від 1919 працював у жупанаті м. Требушів, згодом нач. Требушів., пізніше Михаловец. округів (нині Словаччина). За пропозицією В. до 10-річчя Чехо-Словац. Респ. у м. Михалівці споруджено пам’ятник А. Добрянському. Був знайомий із Ю. Ставровським-Попрадовим, І. Франком, В. Гнатюком.

Літ.: Мацинський І. Іще одна сторінка із Меджилабірецької долини // Нар. календар. Пряшів, 1986.

Ф. Ковач

Стаття оновлена: 2006