Волощук Григорій Парфенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Волощук Григорій Парфенович

ВОЛОЩУ́К Григорій Парфенович (01. 08. 1928, с. Цибулівка, нині Тростянец. р-ну Вінн. обл. – 06. 06. 1970, там само) – громадський діяч. Закін. Київ. уч-ще приклад. мист-ва (1950), Київ. ун-т (1965). У 1953 разом з М. Адаменком і Р. Доценком заарешт. за звинуваченнями в антирад. діяльності та націоналізмі. Засудж. до 10 р. виправ.-труд. робіт з поразкою у правах на 3 р. 1956 звільнений за амністією, працював здебільшого художником-реставратором у Києві. Після закінчення Ун-ту деякий час вчителював на Луганщині. За свої переконання та правозахисну діяльність зазнавав постій. переслідувань від КДБ. Життя В. стало прообразом героя роману М. Адаменка «Закон-тайга» (Чг., 2002); його іменем названо вулицю в центрі рідного села, на стіні сільради встановлено мемор. дошку. З мист. доробку у сім’ях друзів і знайомих збереглися портрети односельців та родичів, кілька пейзаж. картин, рукописи публіцист. творів були вилучені під час обшуків і знищені.

Літ.: Малюта І. Прозваний зеком // Молодь України. 2001, 2, 6, 8, 9, 13 листоп.; Доценко Р. Микола Адаменко, що з Волощукового гурту чи то гарту // Там само. 2002, 24 січ.

І. Т. Малюта

Стаття оновлена: 2006