Волощук Iлля Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Волощук Iлля Васильович

ВОЛОЩУ́К Iлля Васильович (02. 08. 1914, с. Нанкове, нині Хуст. р-ну Закарп. обл. – 20. 10. 1997, м. Пряшiв, Словаччина) – лiтературознавець, педагог. Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Канд. н. (1962). Закiн. Карлів ун-т у Празі (1939). У 1940 нелегально повернувся до СРСР. Засудж. до 3 р. ув’язнення у Печор. таборі (Комі, РФ). 1942 звільн., прибув у м. Бузулук (РФ). 1943–45 – ред. г. «Наше військо в СРСР»; 1947–54 – учителював; від 1954 – у Кошиц. ун-ті (м. Пряшів): від 1967 – доц., зав. каф. рос. літ-ри. Дослiджував творчiсть укр. письменникiв Словаччини, зокрема Ф. Лазорика, В. Зозуляка, Ю. Боролича, Ф. Іванчова, А. Куська; історію і теорію рос. літ-ри.

Пр.: Современная украинская литература в Чехословакии. Братислава; Пряшев, 1957.

Літ.: Довганич О. Учений із Нанкова: До 80-річчя з дня народж. І. Волощука // Новини Закарпаття. 1994, 4 серп.

О. В. Мишанич

Стаття оновлена: 2006