Вольвач Павло Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вольвач Павло Іванович

ВО́ЛЬВАЧ Павло Іванович (09. 10. 1963, Запоріжжя) – поет, прозаїк, публіцист. Літ. премії ім. В. Симоненка (1997) та В. Сосюри (1999). Чл. НСПУ (1997). Закін. Запоріз. ун-т (2003). Працював на вироб-ві, в торгівлі, на телебаченні; від 1999 – журналіст укр. служби «Радіо “Свобода”» в Києві. Друкується від 1990-х рр. Автор зб.: «Марґінес» (З., 1996), «Кров зухвала» (К., 1998), «Бруки і стерні» (К., 2000), «Південний Схід» (Л., 2002); роману «Кляса» (Т., 2004). Учасник поет. антології «Позадесятники» (Л., 2001). В. – поет-урбаніст, синтезує побут. екзистенціалізм і романтико-волюнтарист. традицію «укр. ренесансу». У поезіях останніх років відчутні неомодерніст. тенденції, а у прозі засвідчив прихильність до метафори жорсткого реалізму.

Літ.: Біла А. Територія самотнього льюїса // Кур’єр Кривбасу. 2001. № 145; Уляненко О. Есей для Павла // ДТ. 2003, 11 жовт.; Хоменко О. Довкола озера // Дукля. 2004. № 2; Брыных М. Так обламалась сталь // Столич. новости. 2005, 17 трав.; Слапчук В. За рікою в затінку братви // ДТ. 2005, 10 верес .

О. А. Хоменко

Стаття оновлена: 2006