Вольвач Петро Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вольвач Петро Васильович

ВО́ЛЬВАЧ Петро Васильович (15. 12. 1938, с. Вольвачівка, нині у складі с. Новопрокопівка Токмац. р-ну Запоріз. обл.) – вчений-агроном. Канд. біол. н. (1968). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (2006). Закін. Крим. с.-г. ін-т (Сімферополь, 1963). Працював на Крим. помолог. станції ВНДІ рослинництва (м. Бахчисарай, АР Крим, 1963–73); в Укр. НДІ зрошуваного садівництва (м. Мелітополь Запоріз. обл., 1973– 78); лаб. вірусології ВНДІ садівництва (с. Янтарне Красногвардій. р-ну, АР Крим, 1980–83); на Крим. обл. станції захисту рослин (Сімферополь, 1983–84); у Сімфероп. ун-ті (1984–88); дир. Пд. наук. центру агроекології Мін-ва с. госп-ва України (м. Саки, АР Крим, 1988–99). Від 1999 – на пенсії. Запропонував та впровадив у вироб-во диференційовану по сортах систему захисту садів. Досліджує і популяризує наук. спадщину видат. укр. вчених-садівників Симиренків. Вивчає історію вітчизн. садівництва. Автор зб. поезій «Рубікон» (Сф., 1999).

Пр.: Л. П. Симиренко. Москва, 1984; Мучнистая роса яблони. Москва, 1986; Защита растений в садах, виноградниках и огородах. Сф., 1986; Л. П. Симиренко – фундатор українського промислового садівництва. Ч. 1–3. Сф., 2002–04; Л. П. Симиренко і Крим. Сф., 2005.

В. Я. Чирва

Стаття оновлена: 2016