Красносельський Марко Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Красносельський Марко Олександрович

КРАСНОСЕ́ЛЬСЬКИЙ Марко Олександрович (27. 04. 1920, м. Старокостянтинів, нині Хмельн. обл. – 13. 02. 1997, Москва) – математик. Д-р фіз.-мат. н. (1951), проф. (1953). Учас­­ник 2-ї світ. війни. Закін. Об’єдн. укр. ун-т (м. Кзил-Орда, Казахстан, 1942). Працював ст. н. с. Ін-ту математики АН УРСР (Київ, 1947–52); у Воронез. ун-ті (РФ, 1952–59): засн.-зав. каф. функціон. аналізу і теорії оператор. рівнянь; в Ін-ті проблем керуван­ня АН СРСР (1968–90): від 1974 – зав. лаб.; від 1990 – гол. н. с. Ін-ту проблем передачі інформації РАН (обидва – Москва). Наук. дослідж. присвяч. питанням функціон. аналізу, теорії ди­ференціал. рівнянь, теорії функ­цій, топології, наближених і чисел. методів. Один із засн. воронез. матем. школи. Перетворив топол. методи для доведення теорем існування в універс. засіб вивчен­ня різного роду задач: аналізу чисел. процедур, дослідж. явищ біфуркації, оцінки кількості роз­в’язків різноманіт. рівнянь. Розробив нові підходи до вивчення класич. розв’язків рівнянь з роз­­рив. нелінійностями; заг. теорію розширень нещільно заданих операторів, виділив і дослідив нові класи додатних операторів, нові класи конусів; отримав фун­­дам. результати у теорії неліній. інтеграл. рівнянь; обґрунтував можливість застосування проекц. процедур у неліній. задачах і застосував їх до розв’язання некорект. задач, розвинув метод мін. нев’язок; запропонував методи для розв’язання задач про обмежені розв’язки, вимушені період. і майже період. ко­­ливання, автоколивання тощо, методи аналізу стійкості; вивчив вплив малих шумів, затримок та інерцій. запізнень на динаміку керов. систем; запропонував під­­хід до матем. дослідж. гістерезис. явищ, тісно пов’яз. зі стохаст. рівняннями і такий, що дозволив скласти рівняння динаміки систем з гістерезисом.

Пр.: Топологические методы в теории нелинейных интегральных уравне­ний. Москва, 1956; Положительные ре­­шения операторных уравнений. Москва, 1962 (спів­авт.); Интегральные опе­раторы в пространствах суммируемых функций. Москва, 1966 (спів­авт.); Приближенное решение операторных урав­­нений. Москва, 1969 (спів­авт.); Нели­­ней­­ные почти периодические колебания. Москва, 1970 (спів­авт.); Системы с гистерезисом. Москва, 1983 (спів­авт.); Векторные поля в произведении пространств и приложения к дифферен­ци­альным уравнениям // Дифференциал. уравнения. 1997. Т. 33, № 1 (спів­авт.); Об оценках количества вынужденных периодических колебаний в нели­ней­ных системах // Докл. РАН. 1998. Т. 363, № 2; Potential bounds in problems on qua­­si­linear elliptic equations // Mathema­­tische Nachrichten. 1999. Vol. 207 (спів­авт.).

Літ.: Марк Александрович Красносельский: К 70-летию со дня рожд. // УМН. 1990. Т. 45, вып. 2; Марк Александрович Красносельский: К 80-летию со дня рожд. Москва, 2000.

В. І. Горбачук

Стаття оновлена: 2014