Вольський Олександр Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вольський Олександр Павлович

ВО́ЛЬСЬКИЙ Олександр Павлович (07. 10. 1927, с. Свидники Голоб., нині Ковел. р-ну Волин. обл.) – живописець. Обл. мист. премія ім. Й. Кондзелевича (1996). Чл. НСХУ (1997). Освіта середня. Працював у Волин. т-ві художників (від 1952), на Нововолин. комбінаті побут. обслуговування насел. (1959–61). Учасник респ. (від 1987) та міжнар. (від 1991) мист. виставок. Автор темат. і пейзаж. композицій. У творчості домінує тема Волині. Глибин. смисл творів В. розкривається у заг. колористиці. Роботи зберігаються у Волин. картин. галереї.

Тв.: «Півонія», «Перший сніг» (обидва – 1987), «Світло в сільраді (Колодяжне)», «Вулиця в Ковелі» (обидва – 1988), «Без слів» (1998), «Піч», «Каяття», «Лукаш і Мавка», «У наш час», «Російська трійка», «Композиція» (усі – 1999), «Ой радуйся, земле!» (2000), «Пристрасті», «Жінка-легенда» (2002).

Літ.: Корецька К. Віра – непохитна // ОМ. 2003. № 1; Черенюк М. Філософське і мистецьке кредо Олександра Вольського // Вітчизна. 2005. № 9–10.

К. Д. Корецька

Стаття оновлена: 2006