Вольф Кріста - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вольф Кріста

ВОЛЬФ Кріста (Wolf Christa; 18. 03. 1929, м. Ландсберґ, нині Ґожув Великопольський, Польща) – німецька письменниця, критик. Чл. АМ НДР (1974). Літ. премії ім. Г. Манна (1964) та ім. Ґ. Бюхнера (1980), Нац. премія НДР (1964), Австр. держ. премія за європ. літ-ру (1984) та ін. Студіювала германістику в ун-тах Єни та Ляйпциґа (1949–53). У 1953–59 працювала н. с. СП НДР у Берліні, ред. ж. «Neue deutsche Literatur», гол. ред. вид-ва «Neues Leben»; 1959–62 – ред. вид-ва «Mitteldeutscher Verlag» (м. Галле, нині Німеччина). Від 1962 – вільний письменник. Творчий шлях розпочала з крит. розвідок та есе про сучасну прозу (зокрема про творчість А. Зеґерс) та з укладання антологій новіт. літ-ри. У доробку В.: «Moskauer Novelle» («Московська новела», 1961) – любовна історія на тлі подій воєн. та повоєн. часу; роман «Der geteilte Himmel» («Розколоте небо», 1963) – про поділ Німеччини і проблему морал.-політ. вибору громадян країни; роман «Nachdenken űber Christa T.» («Роздуми про Крісту Т.», 1969) як утопіч. передбачення недогмат. соціалізму. У заснованому на біогр. споминах романі «Kindheitsmuster» («Взірець дитинства», 1976) В. знову звертається до націонал-соціаліст. минулого; у повісті «Kein Ort. Nirgends» («Немає місця. Ніде», 1979) розробляє проблему становища митця у сусп-ві; у повісті «Kassandra» («Кассандра», 1983), засн. на міфол. матеріалі, із фемініст. позицій критикує сучасне спрямування соц. та культур. розвитку людства; повість «Stӧrfall» («Аварія», 1987) написала під впливом звістки про Чорнобил. катастрофу. Автобіогр. кн. «Was bleibt» («Те, що залишається», 1990), створена після падіння Берлін. стіни та об’єднання Німеччини, – про психол. дискомфорт особистості в умовах тотал. стеження спецслужб («штазі»). Роман «Medea. Stimmen» («Медея. Голоси», 1996) – модернізов. версія міфол. переказу про «чужинку», не прийняту сусп-вом через небажання пристосовуватися до навколишніх. В. плідно працює також як майстер малої прози (зб. оповідань «Unter den Linden» – «Унтер-ден-Лінден», 1974), критик та есеїст (зб. «Lesen und Schreiben. Aufsätze und Betrachtungen» – «Читання і письмо», 1972, 1980; «Die Dimension des Autors» – «Авторський вимір», т. 1–2, 1986), сценарист («Till Eulenspiegel» – «Тіль Ойленшпіґель», 1973; у співавт. з Ґ. Вольфом). Укр. мовою окремі твори В. переклав Б. Гавришків.

Тв.: Blickwechsel // Der erste Augenblick der Freiheit. Rostock, 1970; укр. перекл. – Розколоте небо. К., 1967; Новий кут зору // Відкриття. К., 1978; рос. перекл. – Избранное. Москва, 1979; Кассандра // Иностр. лит-ра. 1986. № 1; Авария // Там само. 1987. № 12.

Літ.: Мотылева Т. Грани таланта Кристы Вольф // Иностр. лит-ра. 1975. № 3; Симонян Л. Раздумья Кристы Вольф // Там само. 1975. № 8; Ратгауз Г. Раздумья о Кристе Вольф // Лит. обозрение. 1980. № 3; Нямцу А., Рихло П. Коли не ймуть словам пророчим віри…: «Кассандра» Крісти Вольф – ще одне повернення до вічної теми // Всесвіт. 1985. № 10; Фіськова С. Поняття «наративного голосу» (на прикладі творів Крісти Вольф) // Вікно в світ. 2002. № 3.

П. В. Рихло

Стаття оновлена: 2006