Волянський Іван Тихонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Волянський Іван Тихонович

ВОЛЯ́НСЬКИЙ Іван Тихонович (04. 12. 1880, с. Юзвин Вінн. пов. Поділ. губ., нині с. Некрасове Вінн. р-ну Вінн. обл. – 1949) – мистецтвознавець і педагог. Закін. Волин. духовну семінарію, Ун-т св. Володимира у Києві. Працював викл., зав. Київ. худож.-ремісн. школи друкар. справ (1908–17); в Укр. АМ (згодом Київ. худож. ін-т; 1920–36, 1944–48): викл. укр. мови та літ-ри, від 1931 – доц., викл. епіграфіки та класич. мов; проректором з навч. частини, деканом полігр. та худож.-пед. ф-тів, кер. каф. худож. педагогіки, зав. навч. та метод. частин; одночасно упродовж 4-х р. в. о. губерн. інспектора мист. освіти при Київ. губпрофосі та уповноваж. у справах українізації по Києву і Київщині при губнаросвіті; 1936–44 – н. с. Київ. істор. музею; вчений секр., заст. дир. з наук. частини, зав. відділу, дир. Київ. музею укр. нар. мист-ва; 1937–40 – викл., від 1944 – зав. мовної каф. і метод. частини Київ. с.-г. ін-ту; 1941 – квітень 1943 – дир. Київ. музеїв: театр. та укр. мист-ва, Всеукр. бази худож. виставок. Звільнений з посади німцями, до приходу рад. військ залишався безробітним. Від жовтня 1943 – дир. Музею укр. мист-ва. Наук. інтереси стосуються системи мист. освіти (ст. «Критический обзор материалов по художественно-промышленному образованию в Германии и Франции», «Система художньо-педагогічної освіти» // «Шлях освіти», 1929, № 11; «Принципові засади підготовки поліграфічних кадрів» // «Вісті», 1929, травень). Брав участь у розробці метод. засад та вивченні матер.-тех. баз для реорганізації мист. шкіл.

Л. О. Скрицька

Стаття оновлена: 2006