Волянський Іван Якович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Волянський Іван Якович

ВОЛЯ́НСЬКИЙ Іван Якович (02. 07. 1857, с. Яблунів, нині Гусятин. р-ну Терноп. обл. – 01. 08. 1926, с. Дичків, нині Терноп. р-ну Терноп. обл.) – громадський і церковний діяч УГКЦ. Закін. Терноп. г-зію (1875). Чл. учнів. таєм. т-ва «Громада». Навч. у Віден. та Львів. духов. семінаріях, Віден. ун-ті. 1880 висвяч. на священика. Працював у різних парафіях. Від 1884 – у США. Засн. і священик (1886–89) 1-ї в США греко-катол. церкви св. Михаїла у м. Шенандоа (шт. Пенсильванія). Від 1887 – голова «Сполучення братств руських». Організатор громад., культур. та екон. життя укр. громад. Видавець і ред. (1886–87) 1-ї укр. газети за океаном «Америка». 1889 повернувся до Галичини. Як теребовлян. декан організовував читальні, хори, філії т-ва «Просвіта», кооперативи. Голова Надзір. ради позичкової каси «Поміч» у Теребовлі. 1896 вивчав умови праці укр. переселенців у Бразилії. 1918 признач. до місії на Холмщині, Волині, Білорусі. Восени 1919 на півроку інтернов. поляками. Обстоював нац. інтереси укр. селян.

Літ.: Волянський Іван // Діло. 1926. № 178; Сеник Я. Волянський Iван Якович // Укр. журналістика в іменах. Л., 2000. Вип. 7.

Я. П. Сеник

Стаття оновлена: 2006