Волянський Олекса Миколайович
ВОЛЯ́НСЬКИЙ Олекса Миколайович (07. 10. 1862, с. Звиняч, нині Чортків. р-ну Терноп. обл. — 02. 03. 1947, с. Соколівка, нині Косів. р-ну Івано-Фр. обл.) — церковний та культурно-освітній діяч, етнограф. Член НТШ (1905). Закін. Львів. духовну семінарію. Священик у м-ку Товсте (нині смт Заліщ. р-ну Терноп. обл.). 1893– 1923 — священик у с. Криворівня (нині Верховин. р-ну Івано-Фр. обл.). Від 1923 — пастир у с. Соколівка. Діяльний чл. читальні товариства «Просвіта» у Криворівні, деякий час був її головою. Допомагав В. Шухевичу матеріалами до книжки про Гуцульщину. Автор статті «До теперішнього становища руського духовенства» // «Нива», 1909, № 5. У нього бували І. Франко, Леся Українка, М. Коцюбинський, О. Кобилянська, Г. Хоткевич, Олександр Олесь, Марко Черемшина, В. Гнатюк, Є. Тимченко, І. Труш, І. Крип’якевич та ін. Листувався з І. Франком, В. Гнатюком та М. Коцюбинським. Залишив спогади про І. Франка (вперше надрук. 1927 у Львові у кн. «Спомини про Івана Франка» // «Б-ка Нового часу», 1927, № 7; пізніше — у зб. «Іван Франко у спогадах сучасників», Л., 1956), та М. Коцюбинського («Спогади про Михайла Коцюбинського», К., 1962). Листи В. до В. Гнатюка зберігаються у ЛНБ. Мав багату бібліотеку й архів, однак під час 1-ї світової війни рос. офіцери все спалили, а В. розшукували для інтернування.