Ворон Андрій Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ворон Андрій Михайлович

ВО́РОН Андрій Михайлович (псевд. і крипт.: А. В-н, Сиґма; 07. 11. 1901, с. Чоума Угочан. комітату, нині с. Затисівка Виноградів. р-ну Закарп. обл. – 22. 06. 1962, м. Хуст Закарп. обл.) – громадський і культурний діяч, журналіст, письменник. Закін. Ужгород. учител. семінарію (1921). Учителював на Закарпатті (1921– 38), був ред. часопису «Пластун» (м. Севлюш, нині Виноградів), пом. ред. г. «Русинъ» (Ужгород), де публікував крит. статті («Ци є общерусскій язык?», ч. 134), нариси («Хуст», ч. 178; «Вызницка долина», ч. 236), переклади з чес. мови творів Й. Махара, К. Гавлічка-Боровського, А. Гартла. Співпрацював з період. виданнями Закарпаття, де друкував актуал. статті («Пишҍть всюди и все по руськи» // г. «Свобода», 1928, ч. 18), оповідання та образки, етногр. розвідки про культуру та побут гуцулів (ж. «Пчілка», 1926, ч. 5–6; 1927, ч. 9–10; ж. «Підкарпатська Русь», 1931, ч. 1–2, 7–10; 1932, ч. 1–3; г. «Нова Свобода», 1938, ч. 38; г. «Літературна неділя», 1941, ч. 9–10). Укладач (із М. Храпком) «Альманаху підкарпатських українських письменників» (Севлюш, 1936), де вміщено також його оповідання «Василька проганяють», «Смертний потяг», «Марійка пастушкою». Автор зб. оповідань «Гуцульська помста» (Унґвар, 1944). За часів Карпат. України – секр. міністра госп-ва Ю. Ревая та ген. секр. Укр. нац. об’єднання (січень–березень 1939). Після окупації Карпат. України гортист. Угорщиною В. ув’язнили. Перебував у таборі у Варюлопоші та у Виноградів. в’язниці. З приходом рад. військ заарешт. як укр. бурж. націоналіст, однак невдовзі звільн. 1944–45 – перекладач з чес. та угор. мов у рад. армії; 1945–46 – викл. Хуст. пед. уч-ща; 1946–61 – у різних орг-ціях та на підпр-вах (під постій. наглядом КДБ). Переклав кн. «Основы руськоҍ и культурноҍ политики» А. Гартла (Уж., 1923) та оповідання «Дві отданиці» М. Йокая (Унґвар, 1942).

Літ.: Бахно В. Ворон із серцем лева // Карпат. край. 1991. № 33; Станинець Ю. Андрій Ворон літає // Закарп. правда. 1992, 17 черв.; Бандусяк М. Левине чи заяче серце? (Ким був насправді Андрій Ворон?) // Там само. 14 листоп.; Гармаш Н. Заплатив життям і смертю // Карпат. край. 1994, 14 квіт.

В. В. Ґабор

Стаття оновлена: 2006