Воронін Володимир Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Воронін Володимир Васильович

ВОРО́НІН Володимир Васильович (16 (28). 07. 1870, с. Нікольське Тульської губ., Росія – 11. 11. 1960, Тбілісі) – патофізіолог. Д-р медицини (1897). Почес. акад. АН Грузин. РСР (1944). Засл. діяч н. Грузин. РСР (1953). Премія ім. О. Богомольця АН УРСР (1950). Держ. нагороди СРСР. Закін. Моск. ун-т (1893), де відтоді й працював: 1898–1908 – приват-доц.; від 1908 – у Новорос. ун-ті (Одеса): зав. каф. заг. патології і бактеріології, 1913–16 та 1919– 20 – декан мед. ф-ту, за сумісн. 1917–18 – зав. каф. гістології та ембріології; одночасно від 1916 – дир. Одес. бактеріол. станції; від 1922 – у Тбіліс. мед. ін-ті: зав. каф. патофізіології (до 1953); одночасно від 1944 – зав. відділу Ін-ту фізіології АН Грузин. РСР (Тбілісі). За орг-цію боротьби з епідемією чуми в Одесі нагородж. орденом св. Анни 3-го ступ. (1910). Осн. напрями наук. дослідж.: проблеми патофізіології, мікробіології, епідеміології, зоології. Вивчав механізми розвитку трофіч. виразок, функціонал. морфологію мієлінових нерв. волокон, механізми мікроциркуляції та патофізіологію мозк. кровообігу. Зробив знач. внесок у вчення про запалення.

Пр.: Сила сердца и сила сердечной мышцы. 1936; Руководство по патологической физиологии: У 2 т. 1947–48; Трофическая язва. 1955 (співавт.); Воспаление. 1958; Миелиновое нервное волокно. 1960; Основы теории микроскопа. 1965 (усі – Тбілісі).

Літ.: Сиротін М. М. Володимир Васильович Воронін: [Некролог] // ФЖ. 1960. Т. 6, № 6; Мчедлишвили Г. И. В. В. Воронин. Москва, 1973; Биогр. словарь профессоров ОМУ; Професори О(Н)У.

В. К. Напханюк

Стаття оновлена: 2006