Воронова Наталія Олександрівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Воронова Наталія Олександрівна

ВО́РОНОВА Наталія Олександрівна (17 (30). 04. 1909, с. Березівка, нині місто Одес. обл. – 11. 01. 1985, Москва) – фахівець у галузі металургії. Д-р тех. н. (1955), проф. (1962). Держ. премія УРСР у галузі н. і т. (1981). Закін. Харків. інж.-екон. ін-т (1932). Працювала у «Гіпросталі» (Харків, 1932– 34); Держплані УРСР (Київ, 1935– 39); Ін-ті неорган. хімії АН УРСР (Київ, 1939–40); Ін-ті чорної металургії АН УРСР (Київ, від 1953 – у Дніпропетровську; 1940– 83): зав. кисневої групи, потім ливар. групи, від 1958 – зав. відділу технології лиття (згодом відділ позапіч. обробки чавуну); водночас викладала у Дніпроп. ін-ті інж. залізнич. транспорту: зав. каф. технології металів (1962–68). Досліджувала питання використання кисню в металургії та ливар. вироб-ві, підвищення якості металів і сплавів. Під кер-вом В. розроблено технол. процес глибокої десульфурації чавуну, впроваджений на металург. з-дах України, де завдяки використанню чистого за сіркою чавуну забезпечено можливість поліпшення якості сталі.

Пр.: Использование природных газов УССР. К., 1940; Получение малоуглеродистого чугуна продувкой кислородом. Москва, 1950; Кислородный способ получения высококачественного чугуна. Москва, 1950; Чугунные коленчатые валы судовых паровых машин. Москва, 1959 (співавт.); Качество доменного чугуна и пути его повышения. К., 1972 (співавт.); Десульфурация чугуна магнием. Москва, 1980.

В. В. Козак, І. Г. Муравйова

Стаття оновлена: 2006