Ворончак Володимир Іванович
Визначення і загальна характеристика
ВОРОНЧА́К Володимир Іванович (23. 08. 1951, смт Хоростків, нині місто Гусятин. р-ну Терноп. обл.) — майстер художнього різьблення на дереві. Заслужений майстер народної творчості України (2005). Ґран-Прі 13-го Міжнар. гуцул. фестивалю (2003). Член НСМНМУ (1992). Закін. Одес. пед. інститут (1981; викл. П. Злочевський, О. Письмиченко). Від 1976 працював викл., 1982–86 — заступник директора з навч.-вироб. роботи Вижниц. училища приклад. мистецтва (Чернів. обл.); від 1986 — викладач, від 1993 — директор Вижниц. худож. школи. Від 1992 — заступник голови, від 2003 — голова Буковин. осередку НСМНМУ. Осн. роботи виконано у техніці гуцул. різьблення з використанням худож. бондарства та випалювання. Учасник обл. (від 1979), всеукр. (від 1994) та міжнар. (від 1995) худож. виставок. Персон. — у Києві та Чернівцях (2004). Оформив кн.: «Татові вози» (1995), «Крони на ранніх вітрах» (2000) і «Проміння в зорях Черемоша» (2001) С. Кириляка; обкладинку до антології «На княжих росах побратимів карб» (2000; усі — Вижниця). Роботи зберігаються у Коломий. музеї нар. мистецтва Гуцульщини та Покуття (Івано-Фр. обл.), Чернів. ХМ. Автор низки мист. статей, зокрема «Бондарство та художнє випалювання на Прикарпатті» // «Гуцульщина», 1995, № 4.
Додаткові відомості
- Основні твори
- декор. тарелі — «Зоряниця» (1993), «Карпатська містика» (1997), «Кочела» (1999), «Легенда Карпат» (2000); свічники — «Берегиня» (2000), «Хрещатий» (2001), «Клятва опришків» (2003), «Дерево життя», «Аркан» (обидва — 2004); пасківники — «Писанковий», «Великодні дзвони», «Великдень», «Святковий» (усі — 2005); кухлі, коновки, цукерниці, дійнички, декор. вази, скриньки.
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
