Воронюк Володимир Анатолійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Воронюк Володимир Анатолійович

ВОРОНЮ́К Володимир Анатолійович (22. 04. 1961, с. Зарічне Тульчин. р-ну Вінн. обл.) – живописець. 3-я, 1-а премії міжнар. конкурсу «Леліген» (Люксембурґ, 1995– 96, 2000). Чл. НСХУ (1995). Закін. Вижниц. уч-ще приклад. мист-ва (1984; викл. Е. Жуковський, В. Косович), Одес. пед. ін-т (1991; викл. С. Лозовський). Працював викл. Вижниц. уч-ща приклад. мист-ва (1985–94). Осн. роботи – у галузі станк. малярства. Учасник всеукр. та міжнар. худож. виставок від 1987. Персон. – 1993 (Вінниця, Тульчин Вінн. обл.; Геел, Бельгія), 1995 (Геел; Нью-Йорк, Норд-Порт у США), 1997 (Клерво, Люксембурґ), 1998 (Торонто), 2000 (Сідней), 2003 (Мельбурн, Австралія). У картинах-етюдах, виконаних розділ. мазком, митець прагне відтворити емоц. враження від карпат. краєвидів та старовин. споруд, підкреслює їхню мальовничість при соняч. освітленні та в сутінках. Роботи зберігаються у Вінн. ХМ.

Тв.: «Церква в Виженці», «Калина» (обидва – 1995), «Над Черемошем», «Водоспад», «Зимовий день» (усі – 1996), «Стара фортеця» (1998), «Соняшники» (1999).

Літ.: Андреєва І. Володимир Воронюк – майстер пензля // Церква і життя. 2003, 13 квіт.; Лопата П. Пензлем оспівує красу Буковини // Гомін України. 1998, 16 берез.

І. І. Міщенко

Стаття оновлена: 2006