Воротилін Олексій Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Воротилін Олексій Михайлович

ВОРОТИ́ЛІН Олексій Михайлович (06. 02. 1928, с. Терентьєвка, нині Ульянов. обл., РФ – 15. 05. 2000, Харків) – кріобіолог, фізик. Д-р біол. н. (1988). Держ. премія України в галузі н. і т. (1992). Закін. Урал. ун-т (м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ; 1953). Учителював. 1955–60 працював у Харків. інж.-екон. ін-ті, обіймаючи посади від ст. лаборанта до зав. каф. фізики; 1960–72 – інж. Фіз.-тех. ін-ту низьких т-р АН УРСР (Харків); 1972–89 – ст. н. с., від 1989 – пров. н. с. Ін-ту проблем кріобіології та кріомедицини НАНУ (Харків). Наук. дослідж. В. механізмів кріозахисту та кріопошкоджень біол. об’єктів були впроваджені у практику кріоконсервування еритроцитів під захистом пропандіосахаролю.

Пр.: Protection and damage of human erythrocytes in polyethylene oxide solution at low temperatures // Cryobiology. 1974. Vol. 11, № 6; Исследование методом 1Н-ЯМР метаболизма некоторых фосфатов эритроцитов человека при криоконсервации с 1,2-пропандиолом // Криобиология. 1987. № 2 (співавт.); Влияние механического фактора на повреждение клеток при нагреве // Там само. 1988. № 3 (співавт.); Улучшение функциональных свойств тканевых препаратов в программе КТПЧ // Вісн. проблем біології і медицини. 1998. Вип. 19 (співавт.).

М. І. Щетинський

Стаття оновлена: 2006