Ворошилов Юрій Віталійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ворошилов Юрій Віталійович

ВОРОШИ́ЛОВ Юрій Віталійович (18. 03. 1938, Ленінград, нині С.-Петербург) – хімік. Д-р хім. н. (1985), проф. Закін. Львів. ун-т (1960), де й працював (1961–69). Від 1969 – в Ужгород. ун-ті: проф., зав. каф. неорган. хімії, проректор з наук. роботи (від 1993). Нині мешкає в С.-Петербурзі. Наук. діяльність – розроблення нових матеріалів для електронної техніки.

Пр.: Складні халькогеніди і халькогалогеніди: Отримання і властивості. Л., 1983 (співавт.); Аноксидні матеріали для електронної техніки. Л., 1989 (співавт.); Кристаллохимические таблицы тройных халькогенидов. Москва, 1989 (співавт.); Електрохімічні процеси в об’ємі та на границі розділу фаз монокристала Cu6PS5I // УХЖ. 2000. Т. 66, № 7/8 (співавт.); Основи кристалографії та кристалохімії (Закони, визначення, положення, поняття): Навч. посіб. Ч. 1. Уж., 2001 (співавт.).

Ю. М. Височанський

Стаття оновлена: 2006