Воскобійник Михайло Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Воскобійник Михайло Григорович

ВОСКОБІ́ЙНИК Михайло Григорович (21. 11. 1918, м. Миргород, нині Полтав. обл. – 15. 09. 2001, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – політичний діяч, публіцист. Брат О. Воскобійника. Дійс. чл. НТШ. Чл. УВАН. Закін. Харків. ун-т (1941). Під час 2-ї світ. війни емігрував до Німеччини. У 1945–53 – ред. г. «Українські вісті» (м. Новий Ульм), водночас 1947–48 студіював політ. науки у Гайдельбер. ун-ті, був гол. ред. газети-бюлетеня «Ми ще повернемось!»; 1955–57 – автор і диктор передач у ред. укр. відділу радіо «Свобода» у Мюнхені. 1957 переїхав до США. Здобув ступінь магістра у Сіракуз. ун-ті (1964), докторат з історії – у Пенсильван. ун-ті (1972). Викладав історію Сх. Європи та України у Сіракуз. (1958–64) та Коннектикут. (1966–87) ун-тах. Від 1987 – на пенсії. Голова Укр. нац. ради Держ. центру УНР в екзилі (1989–92). Один із співзасновників, 1975–95 – голова УРДП. Автор кн. «Пам’яті Івана Багряного» (Детройт, 1993).

Літ.: Жила В. Михайло Воскобійник // Українська революційно-демократична партія (УРДП–УДРП): Зб. мат. і док. Чикаґо; К., 1997.

О. В. Шугай

Стаття оновлена: 2006