Востряков Олександр Андрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Востряков Олександр Андрійович

ВОСТРЯКО́В Олександр Андрійович (10. 01. 1944, смт Каргапілля Курган. обл., РФ) – співак (лірико-драматичний тенор), педагог. Доц. (2000). Нар. арт. України (1991). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (2001). Закін. диригент.-хор. (1970) та вокал. (1973; кл. Т. Веске) ф-ти Харків. ін-ту мист-в. 1973–76 – викл. цього Ін-ту, одночасно соліст Харків. театру опери та балету. 1976–83 – соліст Дніпроп. театру опери та балету, від 1983 – Нац. опери України ім. Т. Шевченка (Київ). За сумісн. від 1991 – доц. каф. сольного співу Нац. муз. академії України (Київ). Серед учнів – М. Талаба, Л. Гревцова, Е. Геращенко, Н. Крижня та ін. Гастролює в Україні та за кордоном. Має записи на радіо та телебаченні.

Партії: Петровський («Пробудження» Л. Колодуба; 1-е виконання, 1977), Микола («Грім з Путивля» В. Ільїна; 1-е виконання, 1981), Богун («Богдан Хмельницький» К. Данькевича), Максим («Золотий обруч» Б. Лятошинського), Ярема (опера-ораторія «Згадайте, братія моя» В. Губаренка за поемою Т. Шевченка «Гайдамаки»), Герман, Андрій («Пікова дама», «Мазепа» П. Чайковського), Самозванець, Голіцин («Борис Годунов», «Хованщина» М. Мусоргського), Ликов («Царева наречена» М. Римського-Корсакова), Хозе («Кармен» Ж. Бізе), Герцог, Альфред, Радамес («Ріґолетто», «Травіата», «Аїда» Дж. Верді), Рудольф, Каварадоссі («Богема», «Тоска» Дж. Пуччіні), Фауст (однойм. опера Ш. Ґуно), Турідду («Сільська честь» П. Масканьї), Джеральд («Лакме» Л. Деліба), Лоенґрін (однойм. опера Р. Ваґнера); сольні партії в моноопері «Самотність» В. Губаренка, «Реквіємі» Дж. Верді та «Реквіємі» В.-А. Моцарта.

Літ.: Яковенко А. Право на столичну сцену // КіЖ. 1986, 9 листоп.; Головко О. Ролей улюблених багато // Театр.-концерт. Київ. 1991. № 9.

М. А. Варзацька

Стаття оновлена: 2006