Воячек Богумил - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Воячек Богумил

ВО́ЯЧЕК Богумил (Федір Іванович; 10. 06. 1857, м. Лубна Раковниц. округу, нині Чехія – 03. 04. 1934, Київ) – контрабасист, педагог, композитор. Закін. Праз. консерваторію (1879; кл. Й. Сладека). 1882 як соліст брав участь у симф. оркестрах Австро-Угорщини та Німеччини. 1883–1915 – концертмейстер групи контрабасистів Київ. рос. опери; 1916– 17 – кер. оркестру Театру О. Берґоньє (Київ), диригент літніх симф. концертів; 1917–25 – капельмейстер оркестру київ. міліції; 1922–28 – соліст симф. оркестру 1-го Київ. держ. кінотеатру, 1928–34 – симф. оркестру Київ. радіоцентру. Водночас 1885–1913 – викл. Київ. муз. уч-ща, 1913–34 – проф. Київ. консерваторії.

Тв.: оркестровки опер – «Катерина» М. Аркаса (1898, поставлена 1899) та «Ноктюрн» М. Лисенка (1913); опера «Вій»; симф. поема «Пам’яті Чайковського»; дві увертюри; марші для духового оркестру, зокрема «Урочистий актовий марш» (присвяч. 100-річчю 1-ї Київ. г-зії, 1909); композиції на теми молд. нар. пісень; твори для віолончелі, фортепіано.

Літ.: Шамаєва К. Чеські музиканти в Києві // Музика. 1981. № 5.

К. І. Шамаєва

Стаття оновлена: 2006