Врабель Михайло Андрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Врабель Михайло Андрійович

ВРА́БЕЛЬ Михайло Андрійович (псевд. і крипт.: Іван Ґазда, V. м., В-ль та ін.; 20. 11. 1866, с. Вирава, нині Гумен. округу, Словаччина – 04. 01. 1923, Будапешт) – журналіст і фольклорист. Закін. Ужгород. учител. семінарію. Учителював. 1899–1918 – ред. україномов. г. «Неділя» (Будапешт). В умовах мадяризації укр. населення пропагував твори місц. авторів, популяризував укр. і рос. класику – Т. Шевченка, Марка Вовчка, Ю. Федьковича, В. Стефаника, Л. Глібова, С. Руданського, Л. Толстого, А. Чехова та ін. Упорядник щоріч. ілюстров. календарів «Приятель селян» (від 1908 – додаток до газети), видавець двох збірок фольклору: «Русскій соловей: Народная лира, или Собрание народных песней на разных угрорусских наречиях» (Унгвар, 1890) та «Угро-русски народны співанки... Т. 1. Співанки Мараморошски» (Будапешт, 1900; містила коломийки, істор., рекрут., соц.-побутові пісні, про кохання, нар. балади). Зразки нар. творчості подав також у кн. «Букварь» (Унгвар, 1898; витримав 4 вид.), напис. «язичієм». Автор статей з історії, культури й громад. життя Закарпаття.

Літ.: Мушинка М. До 100-річчя з дня народження Михайла Врабеля // Дружно вперед. 1966. № 12; Ґабор В. Врабель Михайло Андрійович // Укр. журналістика в іменах. Л., 1997. Вип. 4.

В. В. Ґабор

Стаття оновлена: 2006