Врадіївка - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Врадіївка

ВРА́ДІЇВКА (до 1964 – Велика Врадіївка) – селище міського типу Миколаївської області, райцентр. Знаходиться на вододілі річок Кодима і Бакшала (бас. Пд. Бугу), за 188 км від обл. центру, за 3 км від автотраси Полтава–Кишинів. Залізнична ст. Має автобусне сполучення з містами Одеса, Миколаїв, Первомайськ та з усіма сільс. насел. пунктами р-ну. Пл. 8 км2. Насел. 9948 осіб (2001, складає 94,7 % до 1989), переважно українці. Засн. у 2-й пол. 18 ст. Назва В. походить від прізвища засновника поселення І. Врадія. На 1772 у поселенні нараховувалося 55 дворів, а 1820 проживало 1420 осіб. Під час голодомору 1932–33 загинуло бл. тисячі врадіївчан, кожна п’ята сім’я вимерла. Від 6 серпня 1941 до 29 березня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. 1923– 31, 1932–62 та від 1966 – райцентр. Від 1967 – смт. Гол. пром. підпр-ва: дочірнє підпр-во «Врадіївоелеватор» акц. компанії «Хліб України», агрокомбінат «Врадіївський», філія ТОВ «Нібулон», держлісгосп. У В. – рай. лікарня, поліклініка, стаціонарне, хірург. відділ. та відділ. швидкої допомоги; 3 дитсадки, 3 заг.-осв. школи, філія Маринівського ПТУ; ДЮСШ, стадіон; Будинок культури, Будинок дит. творчості, міський клуб, Врадіївський історичний музей, 2 б-ки, дит. муз. школа; відділ. 3-х банків; парк. Реліг. громади: УПЦ МП, свідків Єгови, християн віри євангельської. В центр. парку с-ща побудовано алею Слави та встановлено погруддя 12-ти Героїв Рад. Союзу та 4-х повних кавалерів ордена Слави. Серед видат. уродженців – д-р фіз.-мат. н. Ю. Ваксман, живописець О. Тістол.

А. В. Бондаренко, І. М. Сало

Стаття оновлена: 2006