Вронський Вахтанг Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вронський Вахтанг Іванович

ВРО́НСЬКИЙ Вахтанг Іванович (справж. – Надірадзе; 28. 08(10. 09). 1905, Тифліс, нині Тбілісі – 27. 02. 1988, Київ) – артист балету, балетмейстер, педагог. Нар. арт. СРСР (1962). Закін. балетну студію при Тбіліс. опері (1923; викл. М. Періні). Працював арт. балету, від 1932 – балетмейстером у театрах Тбілісі, Ростова-на-Дону, Саратова, Ташкента, Баку. 1937–40 – балетмейстер Азербайджан. театру опери та балету ім. М. Ахундова (Баку). У 1940–54 – гол. балетмейстер Одес. театру опери та балету. Під час 2-ї світ. війни керував балет. трупою об’єднаного колективу Одес. та Дніпроп. театрів опери та балету у м. Красноярськ (РФ). 1954–69 – гол. балетмейстер Київ. театру опери та балету ім. Т. Шевченка; 1952– 54 очолював Держ. ансамбль танцю УРСР; 1961–73 – худож. кер. Укр. балету на льоду (Київ), 1978–79 – Моск. балету на льоду; 1980–86 – засн. і худож. кер. Київ. театру класич. балету. Поставив балети «Есмеральда» Ч. Пуньї (1940, Одеса; 1962, Київ), «Лілея» К. Данькевича (1945, Одеса; 1946, Київ), «Олеся» Ю. Русинова (1947, Одеса), «Лускунчик» П. Чайковського (1953, Одеса; 1956, Київ), «Ромео і Джульєта» С. Прокоф’єва (1954, Київ), «Шурале» Ф. Ярулліна, «Ростислава» Г. Жуковського (обидва – 1955, Київ), «Лісова пісня» М. Скорульського (1958, Київ; 1967, Риґа), «Бахчисарайський фонтан» Б. Асаф’єва, «Франческа да Ріміні» на музику П. Чайковського (обидва – 1961), «Спартак» А. Хачатуряна (1964), «Княгиня Волконська» Ю. Знатокова (1966), «Поема про Марину» Б. Яровинського (1968, усі – Київ) та одноактні вистави «Ніч перед Різдвом» А. Свєчникова (1961), «Про що співала трембіта» (1964), «Весняна казка» (1967) К. Домінчена (усі – Укр. балет на льоду), «Українське класичне ґран па» Ю. Русинова (1981), «У Солохи» О. Рябова, «Легенда про Київ» К. Домінчена (обидві – 1982; усі – Київ. театр класич. балету). Постановки В. відзначалися органіч. поєднанням класич. танцю з елементами нар. хореографії, увагою до глибокого розкриття характерів персонажів, чіткістю режисер. композицій, масштабністю і багатоплановістю пластич. рішень.

Літ.: Долохова Л. В. Балетмейстер Вахтанг Іванович Вронський. К., 1966; Cтанішевський Ю. Балетний театр Радянської України: 1925–1985. К., 1986; Його ж. Національна опера України. К., 2002; Його ж. Балетний театр України: 225 років історії. К., 2003.

Ю. О. Станішевський

Стаття оновлена: 2006