Вронський Макар Кіндратович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вронський Макар Кіндратович

ВРО́НСЬКИЙ Макар Кіндратович (01(14). 04. 1910, м. Борисов, нині Мінської обл., Білорусь – 13. 11. 1994, Київ) – скульптор і педагог. Нар. художник УРСР (1963). Сталін. премія (1951), Держ. премія України ім. Т. Шевченка (1984). Закін. Київ. худож. ін-т (1945; викл. М. Гельман, М. Лисенко), де відтоді й працював: від 1963 – проф. каф. скульптури. Осн. роботи – у галузях станк. та монум. пластики. Творчість В. витримана у межах канонів соцреалізму. Роботи зберігаються у НХМ, Нац. музеї Т. Шевченка. Серед учнів – В. Виноградський, В. Головко, С. Гонтар, В. Гречаник, П. Кальницький, О. Князик, Д. Красняк, К. Лисенко, Г. Молдаван, Б. Ульянов, В. Фещенко, В. Шишов, В. Шкуропат.

Тв.: станк. композиції – «Леся Українка» (1947), «Устим Кармелюк» (1948); портрети – І. Кавалерідзе (1957), М. Амосова (1961); пам’ятники – Б. Хмельницькому (1967, м. Чигирин Черкас. обл., реконструкція 1974); Т. Шевченку – в м. Палермо (Італія), Канаді (1950), м. Переяслав-Хмельницький Київ. обл., Донецьку (обидва – 1954), м. Корсунь-Шевченківський Черкас. обл. (1960), м. Шевченко (1982, нині м. Актау, Манґишлац. обл., Казахстан), у селах Моринці (1956) та Шевченкове (1957), м. Шпола (1961; усі – Черкас. обл.); «Декабристи у Кам’янці» (1975, Черкас. обл.), героям Колків. демонстрації 1935 в смт Колки Волин. обл. (1975), мемор. комплекс Вічної Слави у Луцьку (1977), М. Коцюбинському у Вінниці (1989; усі – співавт.); композиції – «Т. Шевченко» (1951), «Думи мої, думи» (1964).

М. Г. Лабінський

Стаття оновлена: 2006