ВРУБЛЕ́ВСЬКА Валерiя Василівна (19. 12. 1938, Житомир — 20. 09. 2025, Київ) — письмен­ниця, пере­кладачка. Дружина В. Врублевського. Канд. фiлос. н. (1974). Член НСПУ (1975). Літ. премія ім. О. Корнійчука (1985). Закiн. Київ. університет (1968). Працювала н. с. Ін­ституту літ-ри АН УРСР (1968– 73); ст. н. с. Ін­ституту філософії АН УРСР (1973–92). Від 2003 — гол. ред. від­ділу худож. літ-ри видавництва «Інʼюре» (Київ). Перший твір — повість для дітей «Перстень» (К., 1969). За iстор.-бiогр. романом В. «Соломiя Крушельницька» (К., 1979; 1986; рос. перекл. — Москва, 1989) знято фiльм «Поверне­н­ня Бат­терфляй» (1982; реж. О. Фіалко), за сценарієм «Первоцвіт» — однойм. фільм (1987; реж. В. Жилко; обидва — на Київ. кіностудії ім. О. Довженка). Авторка пригодн. повiсті «Несподiванi мандри» (1974; 1986) та зб. «Казки Труханового острова» (1971) для дiтей; повiсті «Емансипантка» (1989) та роману-біо­графії «Ольга Кобилянська» (2004), присвяч. життю і творчості О. Кобилянської; роману «В тени деревьев, которых нет: женщина и гипнотизер» (1996; усі — Київ) про життя й діяльність парапсихологів та фахівців нетрадиц. медицини. Конфлiкти, повʼязанi зі споживац. i при­стосовн. психологiєю, — у пʼєсах «Кафедра» (К., 1979), «Вiзавi» (К., 1981), «Поклика­н­ня» (К., 1985), «Спокуса Хоми Брута» (Л., 1986), «Окаян­ные женщины» (К., 2003), які йшли на сценах театрiв України, Росiї, Чехословач­чини, Румунiї та iн. європ. країн. Пере­клала з польс. повiстi «Блакитна планета» М. Канн (К., 1967), «Вола­н­ня» Ю. Ковальця (К., 1976).