Всеукраїнська асоціація марксистсько-ленінських інститутів (ВУАМЛІН) - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Всеукраїнська асоціація марксистсько-ленінських інститутів (ВУАМЛІН)

ВСЕУКРАЇ́НСЬКА АСОЦІА́ЦІЯ МАРКСИ́СТСЬКО- ЛЕ́НІНСЬКИХ ІНСТИТУ́ТІВ (ВУАМЛІН) – система науково-дослідних установ. Створ. відповідно до постанови ЦК КП(б)У від 28 червня 1931 у Харкові на противагу існуючій ВУАН, яка ще не повністю контролювалася рад. тоталітар. системою. Спочатку включала 6 НДІ (історії, філософії та природознавства, економіки, аграрний, права та рад. буд-ва, кадрів) і дві н.-д. каф. (нац. питання та літературознавства). Згодом відкрилися філії асоц. у Києві, Одесі та Дніпропетровську, у кожній з яких було по три секції: істор., екон. й філос. З часом склад асоц. змінювався, зокрема 1931 було утвор. н.-д. сектор пропаганди, а заочні курси марксизму-ленінізму реорганіз. у сектор заоч. навч. В серед. 1932 у ВУАМЛІНі працювало 115 н. с., навч. 625 аспірантів. Підготовка науковців здійснювалася через очну й заочну аспірантуру. Сектор заоч. аспірантури видавав «Бюлетень заочної аспірантури ВУАМЛІН» – єдиний учбово-теор. і метод. орган заоч. освіти в Україні.

Роботою асоц. керувала Президія ВУАМЛІНу на чолі з президентом О. Шліхтером. У її складі діяли 14 наук. т-в (зокрема істориків-марксистів, економістів-марксистів), а при Президії – 14 постій. комісій (зокрема з вивчення проблем війни та історії сусід. зарубіж. країн, історії більшов. преси, теорії й практики комсомол. руху). 1931–34 асоц. видавала ж. «Прапор марксизму-ленінізму», 1934–37 – «Під марксо-ленінським прапором». Відповідно до постанови ЦК КП(б)У від 23 червня 1936 установи ВУАМЛІНу ввійшли до складу АН УРСР, у структурі якої на їх базі створ. Відділ сусп. наук.

Літ.: Шліхтер О. ВУАМЛІН та його завдання // Більшовик України. 1931. № 21– 22; Комаренко Н. В. Установи історичної науки в Українській РСР (1917– 1937 pp.). К., 1973.

Л. Д. Якубова

Стаття оновлена: 2006