Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій (ВРЦРО) - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій (ВРЦРО)

ВСЕУКРАЇ́НСЬКА РА́ДА ЦЕРКО́В І РЕЛІГІ́ЙНИХ ОРГАНІЗА́ЦІЙ (ВРЦРО) – релігійно-громадське об’єднання; незалежний представницький міжконфесійний консультативно-дорадчий орган. Засн. 1996 у Києві. Діяльність ВРЦРО спрямов. на об’єднання зусиль реліг. та відповід. громад. орг-цій для нац.-духов. відродження України; координації міжцерк. діалогу в Україні та за її межами; участь у розробці поточ. та довгострокових прогнозів з питань держ.-церк. відносин і проектів норматив. актів з цих питань; здійснення комплекс. заходів добродій. характеру. До складу ВРЦРО на добровіл. основі входять керівники (повноважні представники) реліг. центрів – керів. органів діючих в Україні реліг. об’єднань (конфесій), статути яких зареєстровані в установленому порядку. Осн. форма роботи – засідання, що проводяться за необхідністю, але не рідше одного разу на квартал. У роботі ВРЦРО з правом дорадчого голосу беруть участь представники реліг. центрів, які не увійшли до складу Ради. Головують на засіданнях члени Ради почергово. У своїй діяльності ВРЦРО керується Конституцією України, Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації» (1991).

О. Н. Саган

Стаття оновлена: 2006