Всеукраїнська учительська спліка
Визначення і загальна характеристика
ВСЕУКРАЇ́НСЬКА УЧИ́ТЕЛЬСЬКА СПІ́ЛКА — професійна організація вчителів і діячів народної освіти. Створ. 1905 у Києві з ініціативи Б. Грінченка, В. Доманицького, С. Єфремова. Перші з’їзди спілки відбулися у червні та грудні 1905, наступні — у липні 1906 та червні 1907. Відділ. В. у. с. діяли у Черніг., Полтав., Поділ., Херсон. та ін. губ. Її чл. брали участь у з’їздах Всерос. учител. союзу; підтримували його програму перетворення всіх сфер життя Рос. імперії на засадах свободи, демократизації та децентралізації; виступали за рівне для всіх громадян право на освіту і знищення всіх діючих у цьому плані обмежень; обстоювали необхідність введення заг. безкоштов. обов’язк. навчання у початк. школі; вимагали викладання предметів у школі рідною мовою. Під час реакції 1907–10 спілка та її місц. організації були ліквідовані. В. у. с. відродила свою діяльність у квітні 1917 як профспілк. організація вчителів початк. та серед. школи. Наприкінці 1918 в Україні діяло 78 місц. opг-цій В. у. с., які об’єднували бл. 20 тис. чл. В. у. с. утворила Центр. бюро, що координувало діяльність усіх її підрозділів та opг-цій, видавала ж. «Вільна українська школа». При Центр. бюро діяли також культ.-осв., фінансово-екон., правнича і мед. комісії, бюро праці. Активну участь в організації та діяльності В. у. с. брали С. Русова (голова у 1917–19), А. Баккалінський, О. Дорошкевич, П. Холодний, С. Черкасенко. Припинила існування 1920 після реорганізації у рад. профспілку працівників освіти й соціаліст. культури.
Рекомендована література
Завантажити статтю
