Всеукраїнський археологічний комітет (ВУАК)
Визначення і загальна характеристика
ВСЕУКРАЇ́НСЬКИЙ АРХЕОЛОГІ́ЧНИЙ КОМІТЕ́Т (ВУАК) — науково-дослідна та пам’яткоохоронна установа. Засн. 1924 у Києві на базі Археол. комісії при Істор.-філол. відділі ВУАН. Складався з археол. та мистецтвознавчого відділів, софій., золотар. та трипіл. комісій. Згодом до структури комітету входило 4 секції — заг.-організац., археол., мистецька, охорони природи. ВУАК організовував та координував експедиц. дослідження археол. пам’яток від кам’яного віку до епохи Київ. Русі включно; виконував функції гол. держ. органу із охорони пам’яток історії та культури в УСРР; затверджував реєстри пам’яток респ. та місц. значення і здійснював нагляд за їх збереженням. Наприкінці 1920-х pp. стаціонарні археол. експедиції ВУАК працювали у 30-ти округах України з 44-х, серед найважливіших — дослідж. Маріупол. палеолітич. могильника (нині Донец. обл.); трипіл. поселень на річках Дніпро та Дністер; білогрудів. зольників на околиці м. Умань (нині Черкас. обл.); антич. старожитностей Ольвії та о-ва Березань; слов’ян. пам’яток на Черкащині, побл. м. Ромни (нині Сум. обл.) та у Києві; давньорус. Райковец. городища побл. м. Бердичів (нині Житомир. обл.); рятувал. експедиції в р-нах новобудов Дніпрогесу, на Пд. Бузі, у м. Маріуполь; вивчення давньорус. і барокових пам’яток Києва та Чернігова. Зусиллями ВУАК підготовлено проект закону про охорону пам’яток, на основі якого постановою ВУЦВК і РНК УСРР від 16 липня 1926 було ухвалено «Положення про пам’ятки культури і природи», яке протягом тривалого часу визначало організац.-правові засади охорони пам’яток в Україні. Серед найбільш відомих чл. ВУАК — М. Болтенко, С. Гамченко, С. Дложевський, Ф. Ернст, А. Кримський, М. Макаренко, О. Hoвицький (голова), М. Рудницький (секр.), Д. Яворницький. Комітет підтримував тісний зв’язок із музей. установами, створив широкий актив кореспондентів на місцях. 1934 на його основі організов. Інститут історії матеріал. культури ВУАН (нині Археології інститут НАНУ).