Вугільної промисловості Державний науково-дослідний, проектно-конструкторський і проектний інститут («УкрНДІпроект») - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вугільної промисловості Державний науково-дослідний, проектно-конструкторський і проектний інститут («УкрНДІпроект»)

ВУГІ́ЛЬНОЇ ПРОМИСЛО́ВОСТІ Державний науково-дослідний, проектно-конструкторський і проектний інститут («УкрНДІпроект») – комплексна установа, що виконує широкий спектр робіт з розроблення технологій, проектування устаткування і техніки для підприємств вугільної промисловості. Підпорядк. Мін-ву вугіл. пром-сті України. Засн. 1944 у Донецьку як Центр. бюро копрів з метою відновлення шахт Донбасу, від 1945 – Центр. бюро копрів і устаткування (від 1947 – у Києві), від 1948 – трест «Західшахтопроект», від 1951 – Ін-т «Укргіпрошахт», від 1959 – «УкрНДІпроект» (Укр. н.-д., проектно-конструктор. і проект. ін-т вугіл., руд., нафтової і газової пром-сті) Держплану УРСР, від 2000 – сучасна назва. У 1963 підрозділи і філії Ін-ту, що займалися роботами із нафти та газу, виокремилися у Всесоюз. н.-д. і проектно-конструктор. ін-т нафтохім. пром-сті, підпорядк. Мін-ву хім. пром-сті СРСР. У 1970–80-і рр. Ін-т складався з наук. (із конструктор. частиною) і проектного відділ., дослідно-експерим. з-ду «Вугілля», філій у м. Олександрія (Кіровогр. обл.) та м. Екібастуз (Казахстан).

«УкрНДІпроект» – ініціатор розвитку в СРСР гірн.-транспорт. техніки безперерв. дії для відкритих гірн. робіт. За наук.-тех. документацією, розробленою Ін-том, та за його наук. супроводу провід. маш.-буд. з-ми України (ЗАТ «Новокраматорський машинобудівний завод», ВАТи «Донецькгірмаш» та «Азовмаш») створено практично всі вітчизняні кар’єрні роторні екскаватори продуктивністю від 1000 до 8000 м3/год. Ін-т розробляв Тех. вимоги на поставку та брав участь в удосконаленні кар’єр. ротор. екскаваторів і комплексів вироб-ва Німеччини і Чехословаччини, що експлуатуються на розрізах колиш. СРСР. Ін-т також є піонером розвитку поточ. і циклічно-поточ. технології відкритих гірн. робіт і брав участь у наук.-тех. забезпеченні та проектуванні найбільших у світі вугіл. розрізів потуж. 40–60 млн. т/рік («Березівський», «Назарівський» – РФ; «Богатир», «Східний», «Шубаркольський» – Казахстан). В Україні Ін-т спроектував і здійснює наук.-тех. забезпечення розрізів Дніпровського буровугільного басейну, де, зокрема, підпр-во «Олександріявугілля» свого часу стабільно видобувало бл. 13 млн т вугілля на рік. Фахівці Ін-ту розробили циклічно-поточну технологію розробки золотовидобув. кар’єру «Мурунтау» (Узбекистан); унікал. вугленавантажув. комплекси продуктивністю 4000 м3/рік для найбільших вугіл. підпр-в СНД. За проектами, розробленими науковцями Ін-ту, у Донец., Львів.-Волин. і Дніпров. вугіл. басейнах побудовано і введено в експлуатацію 30 вугіл. шахт, 12 вугіл. розрізів, 9 кар’єрів, Запоріз. залізоруд. комбінат, низку маш.-буд. з-дів, ТЕС, а також зведено шахтар. міста і с-ща із повною інфраструктурою об’єктів житл. і цивіл. призначення, серед них – Червоноград, Соснівка, Гірник (Львів. обл.), Нововолинськ, Жовтневе (Волин. обл.), Олександрія (Кіровогр. обл.), Ватутіне (Черкас. обл.), Дніпрорудне (Запоріз. обл.).

Нині осн. напрямами наук. дослідж. є: розроблення й удосконалення комплекс. заходів щодо зменшення негатив. впливу підпр-в вугіл. пром-сті на довкілля, інформ. технологій і систем керування у вугіл. пром-сті, техніки і технології безперерв. дії та засобів механізації допоміж. процесів для відкритих гірн. робіт, охорона інтелектуал. власності, метрологія, стандартизація і сертифікація, буд-во вугіл. шахт і розрізів, об’єктів житл. і цивіл. призначення, реструктуризація і модернізація вугіл. шахт, розрізів і рудників. У 1960–90-х рр. Ін-т видавав річні зб. наук. праць «Горнотранспортное оборудование разрезов», «Горнотранспортное оборудование карьеров», «Оборудование непрерывного действия и поточная технология на угольных разрезах». Перший дир. Ін-ту – М. Жербін (1944– 63), від 1998 – М. Сургай.

М. М. Толстой

Стаття оновлена: 2006