Вулична злочинність - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вулична злочинність

ВУ́ЛИЧНА ЗЛОЧИ́ННІСТЬ – сукупність злочинів, вчинених поза межами житлових і службових приміщень. До В. з. належать такі кримінал. прояви, як терорист. акти, масові заворушення, умисні вбивства, тілесні ушкодження, зґвалтування, хуліганство, крадіжки, грабежі, розбійні та бандит. напади тощо. Місцями їх вчинення є безлюдні, недостатньо освітлені райони, що не охороняються, або навпаки – місця масового скупчення людей на ринках, привокзал. майданах, парках, скверах, побл. ресторанів та кав’ярень, на зупинках та в салонах міського транспорту. Починаючи від 1987 відбувалося інтенсивне зростання В. з. (особливо розбій. нападів і грабежів), зокрема до 1993 кількість В. з. збільшилася у 9 разів, а питома вага зросла від 2,6 % до 7,1 %. Однак в останні роки ситуація дещо змінилася. Так, якщо у 1993 в абсолют. показниках рівень цих злочинів становив 38,4 тис. випадків на рік, то у 2001 – 17,0 тис. Така тенденція певною мірою була пов’язана зі зростанням можливостей для здобуття майна та грошей за рахунок злочин. дій ненасильниц. характеру (крадіжки, незаконна торгівля, шахрайство тощо), які є набагато безпечнішими і ускладнюють викриття осіб, що їх вчинили. У 2004 абсолютні характеристики В. з. знову змінилися і становлять 57,7 тис. зареєстров. злочинів, вчинених на вулицях, площах, у парках, скверах тощо. Сусп. небезпека В. з. полягає у тому, що вона демонструє відкритий виклик державі й сусп-ву в цілому з боку злочинців, а потерпілі за таких обставин знаходяться у ситуації найбільшої незахищеності. Високий рівень В. з. – одна із характер. ознак складної кримінал. ситуації у державі. В Україні її питома вага у заг. структурі злочинності становить бл. 8– 11 %. Серед найхарактер. проявів – грабежі (17 %), крадіжки (21,5 %), розбійні напади (3,1 %), хуліган. дії (29,4 %) і тяжкі тілесні ушкодження (3,2 %), які надають В. з. масового характеру.

Літ.: Литвак О. М. Злочинність, її причини та профілактика. К., 1997; Криміногенна ситуація в Україні: Оцінка, тенденції, прогноз. К., 2001.

В. В. Василевич

Стаття оновлена: 2006