Вульчин Євген Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вульчин Євген Іванович

ВУ́ЛЬЧИН Євген Іванович (12. 02. 1923, с. Підмихайлівці, нині Галиц. р-ну Івано-Фр. обл. – 07. 02. 1977, Львів) – мінералог, геохімік. Канд. геол.-мінерал. н. (1952). Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Львів. ун-т (1949). Працював 1953–54 – ст. викл., в. о. зав. каф. мінералогії Чернів. ун-ту; 1954–55 – в. о. доц. каф. мінералогії Львів. ун-ту; 1955–60 – ст. н. с. Укр. н.-д. геол.-розв. ін-ту; 1960–77 – в Ін-ті геології і геохімії горючих копалин АН УРСР у Львові: ст. н. с., 1963–68 – вчений секр., 1968–77 – зав. відділу геохімії твердих горючих копалин. Наук. роботи у галузі мінералогії породоутворюючих мінералів, петрографії та геохімії.

Пр.: Мікроелементи в породах рифейської товщі західного схилу Українського кристалічного щита. К., 1964; Високометаморфізовані вуглисті утворення і графіти України. К., 1967 (співавт.).

Я. М. Павловська

Стаття оновлена: 2006