Вухналь Юрій - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вухналь Юрій

ВУХНА́ЛЬ Юрій (справж. – Ковтун Іван Дмитрович; 05(18). 10. 1906, с. Чорнобаївка, нині Ізюм. р-ну Харків. обл. – 15. 07. 1937, Харків) – письменник, журналіст. Від 1922 навчався на пед. курсах ім. Г. Сковороди в Харкові та Харків. ІНО. Входив до складу «Плугу» (1923–25), «Молодняку» (1926– 27) та ВУСПП (1928–32). Співпрацював із г. «Селянська правда». Друкувався від 1923. У першій зб. «Червоні паростки» (1925) змальовує життя села під час та після більшов. перевороту 1917. У 1926–29 – у г. «Комсомолець України», де вперше надрукував авантюр. роман «Яструби» (Х., 1929), уривок з роману «Азіатський аероліт» (Х., 1931); від 1927 – відп. секр. ж. «Червоний перець», де 1933 опублікував цикл гуморесок, об’єдн. у сатир. повість «Бригада класиків». Видав зб. оповідань «Помилка професора Кіма» (1929), повість «Юнбуд» (Х., 1931); зб. гуморесок і фейлетонів «Товариш і товаришок» (1926; К., 1963), «По злобі» (1927), «Початкуючий» (1928), «Життя і діяльність Федька Гуски» (Х., 1929; К., 1960) та ін.; остання ст. – «Про пісні, з яких можна всі слова викинути» // «ЛГ», 1936, 12 лип. Заарешт. 1936 за звинуваченням у приналежності до укр. націоналіст. орг-ції. Розстріл. 1937. Реабіліт. 1958.

Літ.: Дузь І. Юрій Вухналь // Укр. рад. сатира 20-х років. О., 1962; Мукомела О. Вухналь Юрій // Укр. журналістика в іменах. Л., 1994. Вип. 1; З порога смерті.

О. Г. Мукомела

Стаття оновлена: 2006